30 березня у Києві відбувся круглий стіл, присвячений питанню пріоритетності та черговості відкриття державних даних. Висновки за результатами обговорень під час даного заходу буде врахованo при підготовці підзаконних нормативних актів, спрямованих на реалізацію закону про відкриті дані, прийнятого у першому читанні, та які визначатимуть набір, черговість і формат оприлюднення державних даних, а також допоможуть відкоригувати формулювання у згаданому законопроекті перед другим читанням.

У роботі круглого столу взяли наступні експерти:
• Олександр Риженко, Державне агентство з електронного урядування України
• Єгор Стефанович, Міністерство економічного розвитку та торгівлі
• Максим Ключар, Програма розвитку ООН в Україні
• Сергій Антоненко, Science Research Center for Legal Informatics
• Роман Кульчицкий, texty.org.ua
• Олексій Сидоренко, Верховна Рада України
• Юрій Лісовський, ОПОРА
• Захар Попович, Центр соціальних і трудових досліджень
• Денис Гурський, SocialBoost
та інші представники держави, суспільства і бізнесу.
Організатором з боку представників громадськості та бізнесу є громадська організація SocialBoost за підтримки Програми розвитку ООН в Україні. В 2014 SocialBoost розробила Національний портал відритих даних data.gov.ua за підтримки компанії Microsoft, Державного агентства з питань електронного урядування та Міжнародного фонду «Відродження». Голова SocialBoost, Деніс Гурський, який вів засідання круглого столу, зазначив: «Застосування державних відкритих даних — це не тільки практичне використання їх в ІТ-галузі. Це основа прозорості та відкритості влади, її підзвітність. І зрозуміло, що для українського суспільства зараз це набагато важливіше, аніж створення на базі наборів відкритих даних певних ІТ-сервісів, які мають додаткову вартість».
Організатором круглого столу з боку держави виступило Державне агентство з питань електронного урядування України. Не будучи розпорядником відкритих державних даних, воно має агрегувати їх на Національному порталі відкритих даних. Керівник Держагентства Олександр Риженко повідомив присутнім, що «результати заходу стануть основою для формування кількох майбутніх підзаконних актів, які визначатимуть набір, черговість і формат оприлюднення державних даних, а також допоможуть внести необхідні зміни та коригування до згаданого законопроекту перед його другим читанням у Верховній Раді України».
На заході були присутні представники державних органів, які доповіли присутнім про роботу, проведену у сфері відкритих даних. Так, представник Мінекономіки Єгор Стефанович зазначив, що його міністерство має в розпорядженні базу даних з питань державних закупівель, і ці дані може отримати кожен охочий. Зараз це можна зробити тільки через громадський запит, оскільки ці дані були отримані буквально днями, проте незабаром їх буде викладено на порталі http://data.gov.ua. Також представник Мінекономіки повідомив, що зараз триває робота над проектом «Відкритий бюджет», що виконується на доручення Кабміну.
Представник Верховної Ради Олексій Сидоренко розповів присутнім про особливості системи внесення даних з порядку денного і поіменного голосування у парламенті до бази. Він також зазначив, що у Верховній Раді готові до повної прозорості та відкритості. На доказ цього він оприлюднив дані статистики, відповідно до яких торік від громадськості у парламент надійшло 1437 різноманітних запитів, на які було дано повні змістовні відповіді, і лише кілька аргументованих відмов.
Учасники пропонували ті набори даних, які, на їхній погляд, слід відкривати першими. Вони зазначили, якого ступеню відкритості очікують від різних міністерств. Зокрема, це:
• база досудового слідства, дані про статистику злочинності, до того ж з прив'язкою до конкретних вулиць і розбивкою по видам злочинів – «щоб це не було «середньою температурою по лікарні»», як пожартував один з учасників;
• мережа моніторингу забруднень навколишнього середовища, відкриттю якої заважає постанова Кабміну, прийнята за попередньої влади у 2011 році;
• набір даних про назви, місцезнаходження та статистику успішності по середніх школах, а також реєстр дошкільних навчальних закладів;
• статистика захворюваності по областях і населених пунктах, яка так чи інакше ведеться МОЗ, проте розпорошена по різних локальних серверах, і яку необхідно звести до єдиної бази.
Також один з учасників зазначив, що за даними їхнього соціологічного опитування, проведеного торік, найбільше українці очікують від держави відкриття реєстру корупційних правопорушень, як «історичних», тобто виявлених ще до та під час подій Революції гідності 2013/2014 рр., так і нових, що були виявлені протягом останнього року.
Іншим питанням, яке активно обговорювалося на круглому столі, були формати, у яких відкриті дані мають потрапляти до “споживача”. Деякі представники державних органів наполягали на тому, що формати можуть бути будь-які, придатні для машинного зчитування. Їхні аргументи були зрозумілими — приведення даних до визначеного формату вимагає певних витрат, як фінансових, так і часових. Інші учасники, в основному представники громадських організацій та ІТ-спеціалісти, слушно зазначали, що і формат викладення державних даних має бути зручним, насамперед, для пересічних людей, які сплачують податки, зокрема, на створення і підтримку цих баз даних.
З даного приводу розгорілася жвава дискусія, результатом якої стало визначення кількох можливих форматів: xls, xml, json, csv тощо, які було запропоновано зафіксувати у майбутніх методичних рекомендаціях для державних органів. Крім того, учасники погодилися, що орієнтиром для визначення конкретних форматів можуть бути британський та американський портали відкритих даних.
Підсумував результати обговорення експерт із питань врядування Програми розвитку ООН (ПРООН) Максим Ключар: «ПРООН допомагає уряду України у формуванні рамкових рекомендацій до відкриття державних даних. Ми надавали підтримку Державному агентству з питань електронного урядування у його роботі над формулюванням законопроекту, аби Президент міг його подати на розгляд парламенту, а Верховна Рада — прийняти у першому читанні. Нам відомо, як багато ще невирішених питань, які слід обговорювати, аби закон був чітким і міг дійсно запрацювати. Тому я запрошую присутніх на слухання у відповідному комітеті Верховної Ради, яке відбудеться у середу, де ви зможете побачити різницю між текстом законопроекту, прийнятого у першому читанні, та тим, який буде подано на друге читання».
Організатори круглого столу: громадська організація SocialBoost, Державне агентство з питань електронного урядування України, Програма розвитку ООН (ПРООН) за підтримки Міністерства закордонних справ Данії, Робоча група з розробки урядової політики у сфері розвитку електронного урядування при Віце-Прем’єр-Міністрові України спільно з Реанімаційним пакетом Реформ.