В Україні від сьогодні, 11 червня, скасовується 1,5% військовий збір із доходів громадян від операцій з купівлі/продажу валюти.

За аналізом «Публічного аудиту», ці півтора відсотки збору від моменту його впровадження були безконтрольним податком на війну. Серед основних недоліків – відсутність прямого прозорого механізму фінансування армії, через що незрозуміло, як він справляється і куди використовуються зібрані кошти. Також відсутня система обліку та звітування щодо витрачених коштів – як із держбюджету, так і з благодійних внесків.

Незалежні аудитори разом з тим виявили, що кошти, які надаються та збираються через систему податків і зборів, не використовуються в повному обсязі та за призначенням.

«Крім того, військовий збір мав би прийматися з диференційованою системою збору – залежно від обсягу доходу громадян, а не на загальних умовах – саме такий підхід застосується на міжнародному рівні. Як приклад, У США, Британії, коли запроваджували податок на війну, з багатих збирали більше, ніж із менш заможних, а мало забезпечене населення переважно взагалі нічого не сплачувало», – розповідає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб. Незалежний аудитор додає, що в цілому військовий збір із валютних операцій був провальним уже на стадії запровадження, тому його скасування цілком доцільне, але не призведе до різкого пожвавлення банківського сектора.

«Проблема в тому, що всі дії Нацбанку протягом останнього року відбирали будь-яку охоту в населення звертатися для обміну грошей до банківських установ. Вони швидше віддавали перевагу обмінникам або так званому “чорному” ринку», – говорить спеціаліст. На його думку, після зняття ще декількох обмежень, відсутності покращення ситуації, ймовірним наступним кроком, ініційованим НБУ, буде законодавче закріплення норми про заборону валюто-обмінних операцій поза касами банківських установ.

Фахівці ГО «Публічний аудит» спробували визначити справляння військового податку та чи була досягнута мета його появи.

Враховуючи зазначені зміни до Податкового кодексу, з 3.08.2014 по 1.01.2015 в Україні вступив в силу військовий збір, ставка якого становить 1,5%.

Платниками збору є:
• фізична особа – резидент/нерезидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• податковий агент.

Справляється з:
• всіх видів заробітної плати;
• виплат за трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру;
• компенсацій та заохочувальних виплат;
• деяких видів виграшів.

Приклад:
Нарахована зарплата працівника становить 1800,00 грн. Із неї утримується єдиний внесок 64,80 грн (1800,00 × 3,6%) та податок на доходи 260,28 грн ((1800,00 – 64,80) × 15 %).

Військовий збір утримується з усієї суми нарахованої зарплати:
1800,00 × 1,5 % = 27,00 грн.

Разом утримань: 352,08 грн (64,80 + 260,28 + 27,00), зарплата «на руки» — 1447,92 грн (1800,00 – 352,08).

Пізніше, 28 грудня 2014 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» дію військового збору продовжено до завершення реформування Збройних Сил України. Відповідно до розробленої Міністерством оборони Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України, останній етап розпочатої у 2013 році процедури має бути завершений у 2017 році.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, введення військового збору мало сприяти реалізації заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, проте, Держбюджетом 2015 року на вказану статтю витрат передбачено використання конфіскованих коштів та коштів від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами на суму 1,5 млрд грн, що мають надійти до спеціального фонду державного бюджету.

Водночас, відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» на підготовку військ, створення, закупівлю та ремонт озброєння і військової техніки Збройних Сил України та інші заходи з розвитку Збройних Сил України передбачено використання коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України та кошів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України (0,1 млрд грн) також спеціального фонду.

Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду включають кошти, призначені на забезпечення фінансовими ресурсами передбаченої мети.
Відповідно до Звіту про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України від 15 січня 2015 року, обсяг надходжень від військового збору до Державного бюджету за 2014 рік становив 2,5 млрд грн. Вказана інформація підтверджується звітами Державної казначейської служби України за січень-листопад 2014 року:

Тобто, середній місячний дохід військового збору до держбюджету становив 0,5 млрд грн – отже, за рік обсяг коштів становив би 6 млрд грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено збільшення видатків Міністерства оборони України на 160%, або на 25 млрд грн, в порівнянні з минулорічними. Збільшення витрат на військових було логічним та необхідним кроком, але військові виявилися неготовими до раціонального та вчасного використання бюджетних коштів.

«Як приклад, деякі програми з освоєння коштів були невиконані на 60%. За даними самого МОУ, за 9 місяців 2014 року, з 27 млрд грн міністерство отримало майже 65% призначених коштів – тобто 17,5 млрд грн, використано із цих коштів лише – 12,1 млрд грн, тобто лише близько 45% із запланованих витрат. Водночас, за даними Держказначейства, використано лише 62% благодійних внесків, які надійшли на рахунки Міноборони, Адміністрації Державної прикордонної служби України та військової частини 3027 (Національна гвардія)», – вказує керівник «Публічного аудиту».

Він наводить висновок тимчасової слідчої комісії ВР України з питань перевірки використання коштів, де вказано, що «однією з ключових причин несвоєчасного забезпечення потреб української армії та неефективного використання державних коштів при здійсненні державних закупівель у силових структурах є некомпетентність, бюрократія, безпідставні зволікання і саботаж окремих чиновників».
Із 11,9 млрд грн запланованих коштів за 11 місяців 2014 року МОУ було використано 7,8 млрд грн, а за 23 дні – 3,3 млрд грн. Найбільш ймовірно, що вказані кошти нерозподіленим залишком були повернуті на рахунки державної казначейської служби України.

«Це наочне свідчення того, що збільшення фінансування Міноборони та Збройних Сил не могло бути вирішенням усіх проблем, наявних у військовому секторі держави, а кошти, які надавалися та збиралися через систему податків і зборів, не використовувалися в повному обсязі та за призначенням», – резюмує Максим Гольдарб.