Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 1 вересня поточного року набрав чинності Закон України від 17.07.2015  №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» (далі – Закон №655).

Відповідно до Закону №655 з Податкового кодексу України (далі – Кодекс) виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.4 статті 58 та пункт 86.9 статті 86 розділу II Кодексу.

Таким чином, відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, у зв’язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків. Отже, з 1 вересня 2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу II Кодексу.

Пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом №655, визначено, що у разі, якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом №655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

У зв’язку з цим загальний порядок прийняття податкових      повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу II Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності вказаним Законом.

Відповідно до Закону №655 пункт 86.7 статті 86 Кодексу доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

«Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу».

При цьому, Законом №655 внесено зміни до пункту 58.1 статті 58 Кодексу, який, зокрема, доповнено новою нормою щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень у випадках, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Законом №655 внесені зміни до пункту 81.1 статті 81 Кодексу, відповідно до яких посилено вимоги щодо складання наказу про проведення перевірки. Зокрема, такий наказ повинен містити також інформацію щодо періоду діяльності, який буде перевірятися.

Законом №655 доповнено статтю 79 Кодексу новим пунктом 79.5, згідно з яким за наявності письмового звернення платника податків замість невиїзної документальної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

У зв’язку з цим, у випадках, коли платник податків під час організації документальної невиїзної перевірки при отриманні повідомлення та копії наказу про її проведення надає до контролюючого органу обґрунтоване звернення щодо проведення документальної виїзної перевірки (наприклад, у зв’язку із значною кількістю первинних документів, які необхідно надати контролюючому органу для проведення перевірки), такий контролюючий орган розглядає питання щодо можливості виїзного характеру перевірки (із врахуванням стану платника податків, наявності або відсутності його за місцезнаходженням (місцем проживання), відсутності інших обставин, які унеможливлюють належне проведення виїзної документальної перевірки) та про результати розгляду письмово повідомляє платника податків. У разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) необхідно забезпечити дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 розділу Кодексу, зокрема, оформлення та надання (пред’явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.