16 грудня 2015 року у Києві відбувся брифінг на тему "Аудиторська професія в Україні: європейське майбутнє" з представниками ЗМІ та ключових зацікавлених сторін. Учасники брифінгу дізналися про заплановану Міністерством фінансів реформу аудиторської професії в Україні, що допоможе підтягнути вимоги до аудиту та аудиторів до рівня стандартів Директив ЄС та міжнародних стандартів. Міжнародний експерт, який фінансуються ЄС, розповів про причини, що лежать в основі запропонованих змін, про сутність змін, що визначаються в проекті Закону про аудиторську діяльність, розробленому Міністерством фінансів, про характер проблем на шляху до змін у вимогах до професії аудитора в Україні і про очікуваний графік розгляду і прийняття цього проекту Закону Верховною Радою. Під час обговорення було представлено модель "органу публічного нагляду", що буде виконувати функцію нагляду над аудиторами, яка викладена в проекті Закону, що був розроблений Міністерством фінансів. Сьогоднішня модель регулювання сфери аудиту та аудиторів в Україні є недостатньою для наближення до норм ЄС та відповідності міжнародним вимогам. Заплановані Міністерством зміни, пов’язані з впровадженням нової моделі для регулювання аудиту та аудиторів задля проведення проєвропейських реформ з метою поліпшення фінансової прозорості викликало занепокоєння і спротив серед деяких зацікавлених груп на ринку аудиторських послуг.

Брифінг було організовано фінансованим ЄС трирічним проектом технічної допомоги фінансовому сектору, що має назву «Проект технічної допомоги за пріоритетними напрямками фінансового сектору в Україні» (EU-FINSTAR). Фінансований ЄС проект технічної допомоги надає підтримку Міністерству фінансів при підготовці фінального проекту Закону, допомагає Міністерству надавати відповіді на публічні коментарі, а також працює з парламентськими комітетами з метою просування проекту Закону на шляху до розгляду і його прийняття Верховною Радою. Пані Хуана Міра Кабелло, Перший Радник з Делегації Європейського Союзу в Україні, відкрила цей захід. Пані Кабелло розповіла про незмінну підтримку з боку ЄС щодо Міністерства фінансів і висловила задоволення стосовно загального підходу Міністерства фінансів до реформи аудиторської професії, яка відповідає правовій системі ЄС. Експерт з аудиту EU-FINSTAR Джон Хупер розповів, чому реформа аудиторської професії важлива, чи відповідає аудиторська професія в Україні європейським вимогам сьогодні, а також, чи є вона правильно регульованою в Україні. Коли його запитали, чи бачить він європейське майбутнє для аудиторської професії в Україні, пан Хупер відповів: "Я думаю, що перспектива для європейського майбутнього українського аудиту цілком сприятлива. Перший етап, який повинен бути досягнутий на шляху до європейського майбутнього, - це новий Закон про аудиторську діяльність, що відповідає вимогам ЄС і міжнародним стандартам і у якому йдеться про незалежний орган публічного нагляду над аудиторськими перевірками та аудиторами. Сьогодні в Україні немає публічного органу нагляду за аудиторською професією. Звісно, ​​ухвалення Закону є важливим першим кроком, і, як тільки він буде прийнятий, буде потрібна значна робота задля його імплементації. Ця робота буде робитися Міністерством фінансів, новий наглядовим органом, АПУ, аудиторськими фірмами та аудиторами, які власне і здійснюють аудиторські перевірки і які будуть реалізовувати на практиці нові, підвищені вимоги до якості аудиту в Україні.

Після брифінгу пан Джон Купер люб’язно погодився дати більш розширене інтерв’ю з зазначеного кола питань.

Питання: Чому прозорість фінансової звітності так важлива для міжнародних інвесторів? Яким чином її можна забезпечити? Яку роль у цьому процесі відіграє обов’язковий аудит?

Джон Хупер: Для реалізації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (ЄС) юридичні вимоги і бізнес-практики повинні наближатися до тих, які викладені в Директивах ЄС. Успішне реформування фінансового сектору і бізнес-середовища в Україні задля інтеграції в міжнародні ринки потребує, щоб Україна наблизилася до європейських і міжнародних стандартів і кращих практик.

Два найважливіші елементи фінансової прозорості - це: (а) стандарти фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам і (б) проведення обов'язкових аудиторських перевірок, що здійснюються на основі міжнародних стандартів. Це дозволяє кінцевим користувачам фінансової звітності бути впевненими в правдивості наданої їм інформації.

Обов’язковий аудит та аудитори, що його здійснюють, надають гарантії правдивості фінансової звітності підприємства/установи, що дозволяє зацікавленим сторонам покладатися на аудиторський висновок стосовно точності та правдивості фінансової звітності. Велика спільнота людей та організацій (тобто зацікавлених сторін) покладаються на якість обов'язкового аудиту. З цієї причини обов'язковий аудит сприяє впорядкованому функціонуванню ринків і проведенню фінансових операцій шляхом поліпшення правдивості та надійності фінансової звітності. Через це обов'язковий аудит і аудитори, що здійснюють такі аудиторські перевірки, виконують важливу суспільну роль. Саме через цю суспільну роль у розвинених ринках багато компаній зобов'язані проходити обов'язковий аудит на щорічній основі. Вони не лише повинні проходити щорічний обов'язковий аудит - такі аудиторські перевірки можуть бути виконані тільки аудиторами, уповноваженими на виконання таких зовнішніх аудиторських перевірок.

Питання: Що таке зовнішній аудит і для чого він?

Джон Хупер: Зовнішній аудит здійснюється бухгалтерами, що мають кваліфікацію в галузі аудиту та які працюють незалежно від юридичної особи, яка проходить аудиторську перевірку. Їх наймають задля вивчення фінансових звітів підприємства та бізнес-операцій, щоб впевнитися, що фінансова звітність достовірно відображає фінансовий стан підприємства чи установи, яка проходить аудиторську перевірку. Результат роботи аудиторів зазначається у аудиторському висновку.

Питання: Що таке "аудиторський висновок"?

Джон Хупер: Аудиторський висновок, по суті, «схвалює» фінансову звітність. Він надається незалежними бухгалтерами, які здійснюють аудит бухгалтерських книг і записів підприємства/установи, що лежать в основі при підготовці фінансової звітності. Аудиторський висновок визначає масштаби аудиту, окреслює процедури і документи, які використовуються при підготовці фінансової звітності та власне надає аудиторський висновок, чи дійсно фінансова звітність передає точну картину фінансового стану компанії та чи були фінансові звіти підготовлені у відповідності до чинного законодавства.

Як правило, існує три типи аудиторських висновків. (1) Безумовно позитивний аудиторський висновок, в якому йдеться про те, що фінансова звітність подає правдиву і точну картину підприємства/установи і виконана з дотриманням визначених правил бухгалтерського обліку (Міністерство фінансів підготувало новий Закон про бухгалтерський облік в Україні, який визначає стандарти бухгалтерського обліку, що по суті є близькими до Бухгалтерської Директиви ЄС 2013 року та МСБО/МСФЗ (МСБО - міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та МСФЗ - Міжнародні стандарти фінансової звітності). (2) Умовно позитивний висновок, в якому містяться моменти, що не дозволяють кваліфікувати висновок як безумовно позитивний. Обмеження щодо сфери проведення аудиту може бути однією з причин для того, щоб не мати змоги визначити висновок як безумовно позитивний. (3) Негативний висновок означає, що звітність не відповідає визначеним стандартам. У такому звіті може міститися попередження. Найбільшим негативним висновком є висновок про наявність сумніву, що компанія взагалі буде працювати. У такому висновку аудитор висловлює сумніви щодо здатності підприємства залишатися в бізнесі. Негативний висновок може бути виданий у ситуаціях, коли зі звітністю компанії є й інші серйозні проблеми.

Питання: Чому зовнішні аудити є важливими?

Джон Хупер: Зовнішній аудит забезпечує незалежну експертизу записів і операцій компанії, щоб гарантувати, що фінансова звітність є правдивою. У багатьох країнах зовнішні аудиторські перевірки є обов’язковими для лістингових компаній і підприємств, що мають суспільний інтерес, з метою встановити довіру до фінансової звітності та надати зацікавленим сторонам важливу інформацію в якості основи для прийняття рішень.

Питання: Хто зацікавлений в результатах зовнішнього аудиту?

Джон Хупер: Основними зацікавленими сторонами зовнішнього аудиту є акціонери підприємства і, як наслідок, ті, кому доручено представляти їхні інтереси, такі як Аудиторський Комітет. Директори компаній, які відповідають за управління стратегією підприємства та власне за діяльність підприємства, залучають зовнішнього аудитора, щоб забезпечити незалежну оцінку достовірності фінансової звітності, яка створюється підприємством, та оцінку якості контролю над фінансовим обліком та дотримання законодавства. Крім акціонерів підприємства та керуючого органу (наприклад, ради директорів), інші зацікавлені сторони включають в себе регуляторів, кредиторів, вкладників, аналітиків та громадськість.

Питання: Чи існують вимоги ЄС і міжнародні стандарти для зовнішніх аудитів та аудиторів?

Джон Хупер: Так. Вимоги ЄС для зовнішнього аудиту викладені у Директиві 2014/56 / ЄС (для всіх аудитів) та у Положенні 537/2014 (для аудиторів компаній/установ суспільного інтересу). Міжнародні стандарти для виконання зовнішнього аудиту встановлюються Audit and Assurance Standards Board (IAASB).

Питання: Чи відповідає сьогодні аудиторська професія в Україні вимогам, встановленим ЄС і IAASB?

Джон Хупер: Ні. В даний час вимоги аудиту в Україні не наближаються до вимог ЄС. Стандарти, за якими проводяться багато аудиторських перевірок в Україні, не наближаються до стандартів і найкращих практик, встановлених IAASB.

Питання: Чи проект Закону про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів, відповідає Директиві ЄС та міжнародним стандартам?

Джон Хупер: Так. Проект Закону про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів, наближається до Директиви ЄС. Проект Закону, підготовлений Міністерством фінансів, вимагає застосування стандартів і кращої практики, встановлених IAASB, а також встановлює ефективне застосування цих стандартів.

Питання: Якщо Верховна Рада прийме Закон про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів, чи буде аудиторська професія в Україні наближатися до Директиви ЄС та до міжнародних вимог і найкращих практик?

Джон Хупер: Частково. Якщо Верховна Рада прийме Закон про аудиторську діяльність, розроблений Міністерством фінансів, законодавча база і стандарти, необхідні для аудиторської професії України, будуть наближатися до Директиви ЄС і стандартів, встановлених IAASB. Тим не менше, буде потрібна значна робота по імплементації Закону і розвитку потенціалу для задоволення аспектів щодо якості аудиторських перевірок та компетентності аудиторів, що їх здійснюють. Робота з реалізації нового закону буде покладена на плечі Міністерства фінансів, нового "Публічного Наглядового Органу ", Аудиторської Палати, аудиторських фірм та самих аудиторів, які здійснюють перевірки, з метою виконання вимог щодо вдосконалення якості аудиторські діяльності в Україні.

Питання: Чи проект Закону про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів включає моделі для регулювання професії аудитора в Україні?

Джон Хупер: Так. Насправді, пропозиція щодо внесення змін до діючої нормативної моделі для аудиторської професії України дала початок значній кількості дискусій серед фахівців-практиків і інших зацікавлених учасників ринку. Європейські і міжнародні вимоги до аудиту включають в себе нормативно-правову базу для "публічного (громадського) нагляду" над аудиторською професією, що є кроком вперед на відміну від існуючого саморегулювання.

Обставини, що підтверджують відповідь на поставлене вище питання, очевидні. Нинішня модель регулювання аудиторів та аудиторських фірм в Україні датується 1993 роком і не відповідає вимогам для здійснення публічного нагляду (громадського контролю), викладеним у Директиві ЄС (Директива 2014/56/ЄС), і стандартам і практикам, встановленим IAASB.

На відміну від цього, модель регулювання в Законі, розробленому Міністерством фінансів, включає в себе модель публічного нагляду, що наближається до Директиви ЄС і стандартів і практик, встановлених IAASB.

Питання: Що розуміється під «публічним наглядом над аудиторською професією»?

Джон Хупер: Після скандалів, які істотно вплинули на довіру до роботи бухгалтерів і аудиторів як у розвинених країнах, так і у країнах з перехідною економікою, пролунав заклик до реформ, який привів до більш суворого нагляду над бухгалтерами і аудиторами по всьому світу, а також до реформування моделей, використовуваних для регулювання аудиторів і забезпечення якості перевірок. Ці принципи «публічного нагляду (громадського контролю)» над аудиторською професією та фахівцями з аудиту широко прийняті урядами та фінансовими регуляторами по всьому світу.

Метою публічного нагляду є поліпшення суспільної довіри та авторитету щодо високої якості фінансової звітності через якісний аудит. Аудитори створюють довіру до фінансової звітності тільки якщо зацікавлені сторони, які спираються на аудиторські звіти, впевнені, що аудитор має відповідну кваліфікацію і провів аудит відповідно до певних стандартів. Публічний нагляд спрямований на забезпечення і демонстрацію того, що аудиторська професія прагне працювати в інтересах суспільства на високому рівні якості. У ЄС, держави-члени повинні створити ефективну систему публічного нагляду за аудиторами та аудиторськими фірмами. Ключовим серед принципів ЄС (і міжнародних теж) стосовно публічного нагляду є те, що функція нагляду повинна здійснюватися не практикуючими аудиторами, але особами, які добре обізнані в областях, пов'язаних із обов’язковим аудитом.

В даний час українська модель регулювання обов'язкового аудиту не відповідає вимогам ЄС і міжнародним вимогам, а модель "публічного нагляду" взагалі відсутня. Тим не менше, проект Закону про аудиторську діяльність, підготовлений Міністерством фінансів, включає в себе модель для публічного нагляду, що наближається до вимог ЄС та міжнародних вимог.

Дякуємо Вам за інтерв’ю!