Кількість областей, де впроваджуються аграрні розписки, постійно зростає. 18 січня до них приєдналася Житомирщина.

За словами начальника Управління агропромислового розвитку Житомирської ОДА Руслана Кирилюка, свого часу вони звернулися до міністра аграрної політики та продовольства з пропозицією включити їхній регіон до числа тих, які працюють із новим інструментом фінансування малих та середніх сільгоспвиробників. І отримали відповідну згоду на це. Тож тепер мають всі підстави розраховувати, що аграрні розписки в них не лише приживуться, але й забезпечать високий результат.

Тим паче, що в цьому є суттєва потреба. За інформацією Руслана Кирилюка, внесок фермерських господарств в аграрну галузь регіону є доволі скромним, і тому цей сектор сільгоспвиробництва потрібно певною мірою простимулювати. Аграрні розписки здатні впоратися з таким завданням.

Як це зробити найбільш ефективно – обговорювали учасники зустрічі, котра відбулася в Житомирі завдяки Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» та його партнерам по впровадженню нового інструменту фінансування – Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства юстиції. До заходу підготувалися ретельно і запросили на нього велику кількість місцевих аграріїв. Серед них було чимало фермерів і особливо тих, які потрапляють до розряду малоземельних. Зазвичай вони обробляють 100 і трохи більше гектарів. Така аудиторія показувала, що аграрні розписки їх зацікавили і вони хочуть дізнатися про них якомога більше.

На Житомирщині працює 1103 сільгосппідприємства. Разом вони обробляють 963 тис. гектарів.

«В цілому 2017 рік був вдалим, - зазначив Руслан Кирилюк. – 46% виробництва валової продукції області дає аграрний сектор. 40% надходження валютних резервів також припадають на нього. 11 тис. чоловік працюють в сільськогосподарському виробництві і 10 тис. – у переробній харчовій промисловості, яка також активно розвивається на Житомирщині».

За інформацією начальника Управління АПР, торік в області було вироблено валової продукції сільського господарства на 9,982 млрд. гривень, що на 563 млн. гривень перевищує відповідний результат 2016 року.

«В 2017 році такі сільськогосподарські галузі, як овочівництво, картоплярство, вирощування цукрового буряку, до попереднього року додали понад 20%. Вчергове Житомирщина зібрала зерна порядку 2 млн. тонн», - сказав Руслан Кирилюк.

Впродовж минулого року суб’єктами господарювання АПК для проведення комплексу сільськогосподарських робіт було залучено 460 млн. гривень. З них 374 млн. гривень склали пільгові кредитні ресурси. Товарні запозичення сягнули 320 млн. гривень.

Лише за 2017 рік область залучила 2,48 млрд. гривень інвестиційних коштів. Тим самим до відповідного показника 2016 року додала ще 1,485 млрд. гривень. Із загального обсягу інвестиційних коштів більше половини припадає на сільське господарство. Це підтверджує його інвестиційну привабливість та перспективність.

«У зв’язку з тим, що грошей ніколи не буває багато, ми постійно шукаємо джерела додаткового фінансування наших сільськогосподарських підприємств, - пояснив Руслан Кирилюк. – Це і пільгове кредитування, і товарні кредити, і співпраця з різними структурами – банками, фірмами. А сьогодні ми отримали гарну перспективу скористатися можливостями аграрних розписок, і сподіваємося, що вони посилять грошові надходження до нашого агропромислового комплексу».

Офіційному старту аграрних розписок на Житомирщині передувала серйозна підготовча робота. Зокрема, вона торкнулася й місцевих нотаріусів. Про це під час заходу розповів начальник Головного територіального управління юстиції в Житомирській області Олександр Грабар: «Вже близько 10 державних і приватних нотаріусів пройшли відповідне навчання. Це були тренінги, де їх більш детально познайомили з чинним законодавством у цій сфері, а також із практиками їхніх колег з областей, які вже працюють з аграрними розписками».

За словами Олександра Грабара, впродовж першого кварталу поточного року будуть проведені спеціальні тренінги і для фахівців виконавчих служб. «На сьогоднішній день приватних виконавців на території Житомирської області ще не зареєстровано, тому у випадку виникнення проблемних ситуацій за аграрними розписками доведеться звертатися до державних виконавців», - пояснив він.

Щоправда, поки що послуги державних виконавців стосовно проблемних аграрних розписок залишаються незапитаними. У своєму відеозверненні до учасників заходу заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова наголосила, що досі не траплялося жодного випадку дефолту. Із понад 190 аграрних розписок, які нині оформлені, 107 уже виконані. «Понад 863 млн. гривень повернуто кредиторам. Тим самим цей інструмент підтверджує свою ефективність», - зазначила вона.

За інформацією заступника міністра, із січня робота Реєстру аграрних розписок поширилася на всю Україну. І кожен бажаючий може скористатися його послугами. Йдеться не лише про сільгоспвиробників, які виписують аграрні розписки, а й про кредиторів, які працюють чи виявляють намір працювати з ними.

Електронний Реєстр аграрних розписок – це українська новація. Бразилія, де наша країна запозичила цей інструмент фінансування, лише мріє про його розробку та запровадження. Водночас саме бразильський досвід роботи з аграрними розписками залишається дуже важливим для України.

«Я їздила до Бразилії, щоб познайомитися з роботою аграрних розписок і їх можливостями, - зазначила керівник Програм IFC з розвитку фінансування агросектору Лія Сорока. – У цій країні завдяки аграрним розпискам щороку в сільське господарство залучається близько 25 млрд. доларів. Я сподіваюся, що Україна стане в цьому питанні наступною Бразилією».

Лія Сорока докладно розповіла про роботу Проекту «Аграрні розписки в Україні», в рамках якого з 2014 року спільно з Мінагрополітики та Мінюстом в Україні впроваджується новий інструмент фінансування. Ця робота здійснюється за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації.

Учасники заходу зійшлися на тому, що аграрні розписки приваблюють своїми перевагами, і сільгоспвиробники скористаються їхніми можливостями вже під час весняних польових робіт. «Сподіваємося, що 2018 рік буде кращим за попередній, - підсумував начальник Управління АПР Руслан Кирилюк. – Для цього є всі підстави. Вже закладено основу майбутнього врожаю – посіяно 155 тис. гектарів озимини, і погодно-кліматичні умови є сприятливими для них. Аграрні розписки допоможуть нашим аграріям успішно працювати».

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»