Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Томчук Оксани Валентинівни на тему: «Деклараційна кампанія – 2018».

Днями, у редакції міської газети «Наше місто» відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Томчук Оксани Валентинівни на тему: «Деклараційна кампанія – 2018», під час якого надані відповіді на питання щодо застосування податкового законодавства.

Питання 1. Доброго дня. Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню та якими способами і у який термін можна подати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до пункту 2 статті 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) громадянин зобов’язаний подати у 2018 році податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), якщо протягом звітного 2017 року, зокрема, отримував:
♦ доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
♦ іноземні доходи;
♦ дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
♦ дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
♦ дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини).
Також фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані подати річну Декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію з цього податку.

Податкова декларація подається за вибором платника ПДФО в один із таких способів:
► особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
► надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання;
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.
Декларацію можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: «Електронний кабінет платника податків» за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/.

Граничні строки подання податкової декларації:
∙ для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року).
Важливо! Фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
∙ для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
∙ для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;
Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
∙ для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня 2018 року (включно);
∙ для фізичних осіб платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
 
Питання 2. Вітаю. До якого оргнану ДФС подають декларацію про майновий стан і доходи громадяни – переселенці?
Відповідь. Доброго дня.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадянами, які відповідно до норм чинного законодавства зобов’язані (мають право) подати Декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, подається за податковою адресою (за місцем реєстрації).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). При цьому, платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Слід зазаначити, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні, а також перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями.
Водночас, пунктом 70.7 статті 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою №5ДР.
Тобто, якщо платник податку – переселенець із Донеччини чи Луганщини вніс відомості про зміну місця проживання та подав заяву за формою №5ДР, то Декларація надається до територіального підрозділу Державної фіскальної служби за місцем своєї реєстрації, як тимчасового переселенця.

Питання 3. Будь ласка, скажіть, які особливості заповнення декларації про майновий стан і доходим за новою формою?
Відповідь. У зв’язку із запровадженими змінами наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №556 (далі – Наказ №556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції.
Так, з 1 січня 2018 року фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію здійснюють свій обов’язок та/або реалізують таке право за формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції Наказу №556.
Зокрема, змінами, внесеними Наказом №556, передбачено, що фізичні особи – підприємці у додатку «Ф2» «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.
Крім того, у Декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року за власним рішенням, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному році, тобто дата прийняття рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.

Питання 4. Доброго дня. У 2017 році отримано спадщину від бабусі. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Відповідь. Доброго дня.
Законом України від 23 лютого 2017 року №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до статті 174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, з 1 січня 2017 року звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника членами його сім’ї другого ступеня споріднення.
До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.
До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені.
Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, якщо у 2017 році було отримано спадщину від бабусі і у платника не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає.
Слід зазначити, що для доходів, отриманих у вигляді спадщини або подарунка від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьму випадку Декларація платником подається до 1 травня 2018 року.
У випадку, коли дарувальниками виступають юридичні особи або підприємці, то отримані доходи від них мають оподатковуватись на загальних підставах, як додаткове благо – за ставкою 18%.

Питання 5. Вітаю. Як фізичній особі скористатися правом на розстрочення податкових зобов’язань при декларуванні доходів, отриманих у вигляді анульованої частини боргу за кредитом на придбання житла (іпотечним кредитом)?
Відповідь. Доброго дня.
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни, згідно з якими, зокрема, за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання  (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Під розстрочення податкових зобов’язань на 3 роки підпадають доходи, отримані у вигляді анулювання (прощення) основної частини боргу по кредиту, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), якщо таке анулювання (прощення) відбулось починаючи з 1 січня 2017 року.
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подає заяву у довільній формі, що має містити:
- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу, підтверджену відповідними документами кредитора (повідомлення про анулювання боргу, кредитний договір, іпотечний договір, додаткова угода до договору, тощо);
- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;
- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків (від 4 квартальних періодів (1 рік) до 12 квартальних періодів (3 роки)) та визначенням сум, які погашатимуться платником рівними частинами;
- дату та підпис заявника.
Такі доповнення до податкової декларації, складені за довільною формою, вважаються невід’ємною її частиною.
При цьому, відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у рядку декларації «Доповнення до податкової декларації» (подається відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.64.2 ст.164 розділу ІV ПКУ)».
Разом з тим, у розділі ІІ Декларації «ДОХОДИ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РІЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ» у рядку 10.9.1 відображаються дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
Суми розстрочених податкових зобов’язань платник погашатиме рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня, до 20 січня), починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, в якому до контролюючого органу подано Декларацію з зазначеною заявою.

Питання 6. Доброго дня. Як оподатковується спадщина, отримана громадянином іноземної держави?
Відповідь. Доброго дня.
При отриманні будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від   спадкодавця – резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18% .
Оскільки згідно з пунктом 174.3 статті 174 Податкового кодексу України від      2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
Крім того, спадщина, отримана громадянином іноземної держави, оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотків відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» роздулу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Питання 7. Мене цікавить питання: які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Відповідь. Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пунктом 166.3 статті 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ).
Наказом Міністерства охорони здоров’я від 9 вересня 2013 року №787 зі змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій (далі – ДРТ) в Україні.
Враховуючи вищевикладене, до податкової знижки, передбаченої підпунктом 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, платник податку може віднести вартість проведеної методики ДРТ, перелік процедур, якої визначений у Порядку №787.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Згідно з підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Питання 8. У мене таке запитання: фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду. Податок на доходи сплачує щоквартально. Як потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи: щоквартально чи раз на рік за підсумками року?
Відповідь. Відповідно до підпункту 170.1.5. пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому, такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, cума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Отже, податкову декларацію про майновий стан і доходи потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.

Питання 9. Вітаю. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи особам, які надають репетиторські послуги?
Відповідь. Доброго дня.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Якщо викладач – репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Декларацію за 2017 рік викладачам – репетиторам слід подати до 1 травня 2018 року за місцем податкової адреси (реєстрації) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року №556.
Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену у річній податковій Декларації такі особи самостійно сплачують не пізніше 31 липня 2018 року.
Доходи від репетиторства відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5%.

Питання 10. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи пенсіонеру, який працює?
Відповідь. Доброго дня.
Ні, не потрібно.

Питання 11. Якщо сину від мами передано у спадок майно, чи необхідно йому подавати декларацію про доходи?
Відповідь. Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, а саме: його батьки, чоловік або дружина, його діти, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо сином від матері було отримана спадщина, то йому, як спадкоємцю першого ступеня споріднення, не потрібно подавати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Питання 12. Доброго дня! За яких умов подання декларації про доходи для громадян не є обов’язковим?
Відповідь. Доброго дня.
Нормами Податкового кодексу України передбачено подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи на добровільних засадах з метою отримання податкової знижки.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Питання 13. Доброго дня! Якщо мною у минулому році був отриманий інвестиційний збиток, що було відображено у поданій декларації про майновий стан і доходи, яким чином він враховується у майбутніх періодах, в яких отримано прибуток?
Відповідь. Згідно з п.п.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами (п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими статтею 170 ПКУ, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п.170.2.3 п.170.2 ст.170 ПКУ).
Відповідно до п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому п.29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.2.6 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 №1484 (далі – Методика) якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
При цьому, якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.
Водночас, статтею 170 ПКУ та Методикою передбачено випадки не врахування платником податку інвестиційного збитку під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
У зв’язку з вищевикладеним пропонуємо Вам звернутись з відповідними документами до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області для вирішення питання по суті.

Питання 14. Доброго дня! Чи необхідно мені декларувати доходи, отримані від продажу сільгосппродукції, вирощеної мною на землях, отриманих, як пай?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня поточного року за звітний минулий рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до            1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.
Таким чином, якщо площа земельних угідь перевищує 2 гектари, то Ви зобов’язані задекларувати отримані доходи від реалізованої сільськогосподарської продукції та сплатити податки, за винятком її реалізації податковим агентам.

Питання 15. І ще одне питання. Діти отримали у спадок від матері земельні ділянки у вигляді паю розміром 1,8 гектарів. Чи сплачується податок з доходів при отриманні спадщини та реалізації сільгосппродукції, вирощеної на цих землях?
Відповідь. Відповідно до підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, а саме: його батьки, чоловік або дружина, його діти, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо дітьми від матері була отримана спадщина, то їм, як спадкоємцям першого ступеня споріднення не потрібно подавати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Що стосується другої частини питання, то відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями для ведення, зокрема:
особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються – здаються в оренду, обслуговуються.
У Вашому випадку площа успадкованих земельних ділянок не перевищує 2-х гектарів, тому дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на цих угіддях, не підлягає декларуванню, а відповідно – і оподаткуванню.