Відсутність прогресу у великих енергетичних угодах після дводенних переговорів в Москві показує, що глава КНР Сі Цзіньпін утримався від пропозиції щодо збільшення обсягів закупівель російського газу.

Про це повідомляє Bloomberg.

Видання зауважує, що відсутність прогресу в будь-яких великих енергетичних угодах — або в інших сферах економічного співробітництва — показала деяке вагання з боку Китаю щодо надто тісної співпраці з Росію.

Сі хоче уникнути більш суворих економічних санкцій, які можуть завдати шкоди економіці Китаю, а також тримати Росію на стороні як партнера, який може протистояти США та їхнім союзникам.

"План Сі полягає в тому, щоб знайти баланс: Китай хоче, щоб Росія вижила, але не хоче, щоб його вважали повністю підтримуючим Росію. Проблема полягає в тому, що коли розгорнеться війна, якщо Росія опиниться в невигідному становищі й потребуватиме економічної та військової підтримки Китаю, щоб вижити, що робитиме Китай?Тоді Китаю доведеться зробити більший вибір", — сказав Дуншу Лю, доцент, який спеціалізується на китайській політиці в  університеті Гонконгу.

Як пише Bloomberg, посилення асиметрії в економічних відносинах було очевидним у заявах щодо енергетики. Путін пообіцяв постачати щонайменше 98 мільярдів кубометрів газу на рік до Китаю до 2030 року. Хоча це більш ніж у шість разів більше, ніж він продавав Китаю минулого року по трубопроводу, це все одно значно менше того, що Росія постачала в Європу на своєму піку.

Але Сі не дав Путіну чіткої згоди чи навіть натяку до мінімального прогресу в будівництві газопроводу "Сила Сибіру 2", який повинен зв'язати російські газові родовища з Синьцзян-уйгурським автономним районом на заході Китаю

Після переговорів Путін заявив, що обговорювався новий трубопровід, який пройде до Китаю через Монголію, і узгоджені "майже всі" параметри угоди. Але спільні заяви були набагато менш явними .

Як зауважує видання, уряд Сі занепокоєний диверсифікацією поставок енергоносіїв, що дозволяє Китаю "не повторювати європейських помилок в надмірній залежності від Росії".

"Якщо Росія не зробить надзвичайно вигідну пропозицію, Китай може чекати скільки завгодно. Додатковий газ з Росії не потрібен, особливо після економічного спаду, спровокованого карантином", – підкреслив старший аналітик Energy Policy Research Foundation, Inc. Батт Одгерел.

Зазначимо, наразі Китай активно купує нафту з РФ. Оскільки російська нафта потрапила під санкції і в Китаї її розкуповували з великими знижками, Росія випередила Саудівську Аравію, ставши найбільшим постачальником нафти в Китай за перші два місяці 2023 року.

Світлана Манько

Інф. delo.ua