Комунальні підприємства, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення, закликають Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підвищити тарифи хоча б на 33% в середньому вже з 1 липня.

Про це повідомив на пресконференції президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький, передає "Укрінформ". За його словами, це необхідно задля стабільного забезпечення споживачів водою та дотримання водоканалами всіх технологічних процесів.

"Ще влітку минулого року ми подали розрахунки наших тарифів, які мали б діяти у 2023 році. Регулятор їх погодив. Ми очікували, що НКРЕКП ухвалить рішення про їхнє встановлення ще у грудні. Нас переконували, що питання щодо підвищення тарифів буде розглянуте після завершення опалювального сезону, потім перенесли розгляд на 1 травня, потім – на 1 червня", - зазначив він.

За словами керівника об'єднання, станом на 15 червня водоканали навіть не бачать перспективи розгляду цього питання, хоча воно стосується визначення джерел фінансування цілої галузі. За його інформацією, збитки водопровідників у 2022 році становили 4,4 мільярда гривень, а з початку цього року – вже 3,4 мільярда.

Новицький нагадав, що тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій, якими є водоканали, та суб'єктів споживання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво, тоді як встановлення тарифів на компослуги, нижчих за економічно обґрунтовані витрати на їх виробництво, не допускається і може бути оскаржено в суді.

"Але ми всі прекрасно розуміємо, що в суді наші питання можуть вирішуватися роками, а нам треба працювати зараз і надавати визначені законодавством послуги відповідної якості. Ніхто не змінив вимоги щодо, наприклад, показників якості питної води з урахуванням реалій воєнного часу. А ці показники залежать від реагентів, які водоканали змушені зараз купувати за кордоном, і їхня вартість відповідно збільшилася", - підкреслив він.

Очільник профільної асоціації зазначив, що за останні 10 років мінімальна заробітна плата збільшилася в Україні у 5,5 рази, вартість електроенергії – у 5,2 рази, опалення – у 4 рази, коагулянтів - у 5,3 рази, у той час як тарифи на воду збільшилися у 2,9-4 рази.

"27 грудня 2022 року НКРЕКП погодила надані водоканалами розрахунки про підвищення в середньому на 33% тарифів на їхні послуги. Тоді ще була врахована вартість реагентів та електроенергії на кінець року. Зараз ця вартість, на жаль, змінилася. Але ми закликаємо регулятора ухвалити рішення щодо встановлення нових тарифів на воду з 1 липня хоча б за тими розрахунками, аби система водозабезпечення могла функціонувати", - наголосив Новицький.

Натомість у повідомленні після зазначеної пресконференції "Укрводоканалекологія" вказує, що просить або передбачити в бюджеті країни необхідні 12 мільярдів гривень для порятунку галузі, або підняти тариф для населення в середньому на 10 гривень, з виплатою субсидій малозабезпеченим верствам населення, в розмірі 600 мільйонів гривень.

Зазначена сума недостатності оборотних коштів водоканалів, як зазначають в асоціації, склалася з наступних причин:
• значне погіршення якості води в поверхневих джерелах у зв’язку з воєнними діями і їх наслідками;
• підвищення цін на реагенти та знезараження практично в два, а то і три рази;
• підвищення вартості електропостачання майже вдвічі, в той час як тарифи водопостачальних підприємств залишилися незмінними;
• значне збільшення аварійних ситуацій через гідроудари, які виникають під час відключення електроенергії та в наслідок бомбардувань та ракетних атак;
• підвищення цін на паливно-мастильні матеріали майже вдвічі у порівнянні з цінами січня 2022 року;
• стрімкий та масштабний відтік кадрів через низьку заробітну плату та зростанню небезпеки під час роботи під обстрілами;
• значне скорочення реалізації послуги водопостачання при неможливості зміни технологічних регламентів водопідготовки (населення купує менше води при неможливості суттєво скоротити витрати на її підготовку).

Вказано, що донорські та гуманітарні організації надають певну допомогу на відновлення об’єктів, що постраждали в наслідок бойових дій, деяким підприємствам допомагають закупити певну кількість реагентів, але ця допомога не розповсюджується на саму діяльність водоканалів.

Хронічне недофінансування галузі, як кажуть в "Укрводоканалекології", може привести до перебоїв у наданні послуг з водопостачання та водовідведення; неможливості своєчасного виконання ремонтних робіт та усунення аварійних ситуацій; несвоєчасної сплати або сплати не в повній мірі за електроенергію, що приведе до відключення підприємств; а такою зниження надійності пожежогасіння.

Нагадаємо при цьому, що зазначене рішення від 27 грудня було скасоване НКРЕКП вже 30 грудня "непорозуміння при його оформленні". За словами керівника регулятора Костянтин Ущаповського, через хаос, що виник, різні члени комісії в момент голосування мали різне уявлення про те, за який саме проект рішення вони голосують.

Тимофій Бесп'ятов

Інф. delo.ua