В Україні створено потужні ресурси для підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК). До цієї роботи залучені і гарячі лінії ГО «Ла Страда-Україна». Про їхню діяльність і про те, які послуги вони надають, розповідає директорка Департаменту Національних гарячих ліній та соціальної допомоги цієї громадської організації Альона КРИВУЛЯК.

– Як часто люди звертаються до ваших гарячих ліній?

– ГО «Ла Страда-Україна» забезпечує роботу двох гарячих ліній. Одна з них – це Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Її абоненти – переважно дорослі люди. Здебільшого – жінки: 77% звернень, згідно з нашою статистикою, надходить саме від них і 23% – від чоловіків.

За минулий рік на цю гарячу лінію звернулося 38 472 особи. За перше півріччя 2023 р. маємо вже 19 393 звернення. Найчастіше вони стосуються домашнього насильства. Але є і випадки ґендерної дискримінації і насильства поза межами родини.

Також у нас працює Національна гаряча лінія для дітей та молоді. З її назви зрозуміло, що вона зорієнтована на дітей, підлітків і студентську молодь. 2022 р. ми мали 178 637 звернень на цю гарячу лінію – це найвищий показник за весь час її діяльності з 2013 р.

За перше півріччя 2023 р. прийняли трохи більше 60 тис. звернень. За своїм характером вони відрізняються від торішніх: тенденції показують, що для дітей, підлітків, студентської молоді на сьогоднішньому етапі дуже важливі глибинні психологічні консультації, підтримка ментального здоров’я. Наприклад, коли у них виникає страх, тривожність, відчуття самотності, з’являються  панічні атаки, коли вони вдаються до самоушкодження або мають намір вчинити суїцид.

– Як часто до вас звертаються постраждалі від СНПК?

– Насправді ми таку статистику ведемо з 2014 р., коли почалося захоплення росією територій нашої країни. Але вона посилилася після широкомасштабної агресії рф: від 24 лютого 2022 р. ми отримали 69 звернень стосовно сексуального насильства, пов’язаного з війною.

У порівнянні з загальною статистикою гарячих ліній цей показник виглядає ніби й незначним. Але слід зважати на те, що тема СНПК більш табуйована та прихована, ніж, наприклад, випадки домашнього насильства чи сексуальних домагань на робочому місці чи в навчальному закладі.

– Як ваші консультанти та консультантки виявляють постраждалих від СНПК?

– Ситуації бувають абсолютно різні. Наприклад, ми мали 4 звернення від хлопчиків, які постраждали від СНПК. Вони спілкувалися самостійно і говорили про все відкрито.

Також було два випадки стосовно дорослих чоловіків. Один із них прямо повідомив про пережиту ситуацію, а другий, який повернувся з окупації, спочатку більше говорив про отримання гуманітарної допомоги та оформлення соціальних виплат. Але дуже великий акцент робив на необхідності медичної допомоги, зокрема конфіденційної. Під час подальшого спілкування з’ясувалося, що він зазнав зґвалтування з боку російських окупантів.

За період повномасштабної війни до нас звернулося 19 дівчаток, які постраждали від СНПК. Деякі з них від початку повідомляли, що стали жертвами чи свідками такої наруги, а іншим потрібен був певний час, щоб наважитися про це говорити. Вони могли цікавитися психологічною допомогою, розповідати, що їм важко, що вони виїхали з окупації, пережили складні моменти, а також про те, що мають думки про вчинення самогубства. І вже коли детально ми розбирали період їхнього життя в окупації, то змогли ідентифікувати, що ці дівчатка напряму чи опосередковано постраждали від СНПК.

Від жінок, старших за 18 років, ми отримали 44 звернення щодо СНПК. І з них лише п’ятеро одразу говорили про те, що вони постраждали від цього злочину. Розповідали про випадки зґвалтування, приниження в сексуальному плані, про завдання шкоди їхнім статевим органам. Інші жінки нерідко також про це говорили, але дуже завуальовано.

Одна жінка зателефонувала та зазначила, що більше не бачить сенсу свого життя, має намір вчинити суїцид і єдине, що утримує від цього, – думка про свого трирічного сина. Під час подальшого детального спілкування вона зізналася, що постраждала від групового зґвалтування з боку російських окупантів, а її трирічний син був свідком цих діянь.

– З яких регіонів вам найчастіше телефонують у питаннях СНПК?

–  Найбільше звернень до нас надходило з деокупованих районів Київської області – з Бучі, Макарова, з Бородянського та Броварського районів. Також були звернення з  Херсону – спочатку з окупованого, а потім вже деокупованого міста та деокупованих територій цієї області. Наших консультацій та підтримки шукають жінки, які живуть на окупованих частинах Запорізькій області, зокрема в Мелітополі та Бердянську. Також були дзвінки та листи з деокупованих районів Харківської області – найбільше з Ізюму. А ще – з Чернігівської, Луганської, Донецької областей. Наприклад, є звернення від жінок із окупованого Маріуполя. Вони постраждали від СНПК і є великий ризик того, що така ситуація стосовно них може продовжуватися.

– Як виглядає нинішня тенденція: більше постраждалих від СНПК звертаються на гарячі лінії чи менше?

– Зараз звернень поменшало. Коли відбулася деокупація Київщини, їх було значно більше. Але варто зауважити, що й дотепер до нас пишуть та телефонують ті жінки, які зазнали сексуального насильства в період окупації частини столичної області. Минув рік і вони лише зараз готові про це говорити. А іншим, можливо, потрібні будуть 5 років чи навіть більше. Тому ми припускаємо, що будемо отримувати подібні звернення ще впродовж тривалого періоду.

Є випадки, коли нас про постраждалих повідомляють друзі чи знайомі. Наприклад, жінка поділилася з близькою подругою, а та вже зателефонувала до нас, щоб ми підказали, як допомогти, як правильно комунікувати з постраждалою. Траплялося, що повідомлення надходили і від членів сімей: діти-підлітки розповідали про своїх батьків або, навпаки, батьки говорили про своїх дітей, які зазнали сексуальної наруги від російських окупантів.

– Якої допомоги найчастіше потребували постраждалі від СНПК, які зверталися на гарячі лінії?

– Більшість людей розпитували про медичну допомогу, а також про можливе переміщення до іншого регіону чи до іншої країни, про перспективи отримання матеріальної допомоги чи житла.

З приводу переїзду звертаються і жінки, і чоловіки, які зазнали СНПК. Населений пункт постійно нагадує про те, що з ними сталося. Нерідко й сусіди чи односельці пліткують, а то ще й дорікають: якби ти гучніше кричала чи сильніше била окупанта, він би з тобою так не вчинив. Нам розповідали про такі ситуації, коли оточення цивільних насаджує комплекс провини на постраждалу особу. Хоча будь-яка адекватна людина має розуміти, що в такій ситуації, як і в будь-якій іншій ситуації насильства, постраждала особа не винна.

– Наскільки фахівцям та фахівчиням гарячих ліній складно спілкуватися з постраждалими від СНПК?

– Коли розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, ми, в принципі, вже були готові до роботи з цією категорією постраждалих. Тому що мали досвід відповідних звернень з 2014 р. і розуміли, що російські окупанти вчинятимуть такі воєнні злочини, зокрема СНПК.

Наші консультанти та консультантки постійно підвищують кваліфікацію, проходять навчально-методичні тренінги з правових питань, зокрема їхнього міжнародного аспекту, а також із психологічного напрямку. Це дуже допомагає під час їхньої роботи.

Експертки ГО «Ла Страда-Україна» є розробниками онлайн-курсів щодо СНПК на платформі Prometheus. Їх в обов’язковому порядку проходять всі наші консультанти та консультантки. Також ми підтримуємо тісні контакти з нашими міжнародними партнерами, тому міжнародні експерти та експертки  проводять для наших фахівців і фахівчинь тренінги та вебінари щодо підтримки постраждалих від СНПК. Зокрема це експерти та експертки тих держав, які мали досвід війни та воєнних злочинів у своїх країнах.

Ми систематично проводимо супервізії, інтервізії з нашими консультантами та консультантками. Насамперед, для того, щоб вони уникали професійного вигорання через роботу на гарячих лініях, бо спілкування з постраждалими може додавати емоційних та психологічних труднощів. Так само під час супервізій обговорюються якісь важкі кейси по СНПК, за допомогою такого «мозкового штурму» ми можемо вдосконалювати вже розроблені алгоритми, враховуючи наш практичний досвід.

Наші експертки також проводять навчання стосовно СНПК для інших громадських організацій, для представників та представниць державних структур. І якщо раптом у когось із консультантів чи консультанток гарячих ліній виникає якесь проблемне запитання, пов’язане з тематикою СНПК, то завжди можна звернутися до наших експерток за додатковою консультацією.

 – Під час спілкування ви враховуєте такі фактори, як вік, стать тощо?

– Ми розуміємо, що кожна людина по-своєму переживає події, що трапилися з нею. Наприклад, комунікувати з чоловіками, які постраждали від зґвалтувань з боку російських окупантів, завжди в психологічному плані дуже важко, тому що чоловіки в повідомленнях про такі злочини ще більш закриті, ніж жінки. Є своя специфіка в консультуванні дітей: вони теж дуже важко переживають травмуючі події. Якщо це діти-підлітки, то вони нерідко налаштовані на те, щоб ненавидіти себе за пережиту наругу та завдати собі шкоди. Навіть готові розглядати суїцид як вирішення цієї проблеми. Тому так, усі ці фактори слід враховувати.

– Зазвичай постраждалі від СНПК потребують конкретної допомоги – медичної, психологічної, правової тощо. Чи маєте ви партнерів, які можуть надавати такі послуги професійно і до яких ви можете перенаправляти постраждалих?

– Так, звичайно, ми співпрацюємо і з державними структурами, і з міжнародними організаціями, і з громадським сектором в Україні. А також і з громадськими та міжнародними організаціями за кордоном. Наприклад, якщо українська жінка, яка постраждала від СНПК на території іншої країни, вийшла на зв’язок  із нами, бо не знає, куди звернутися за кордоном, ми перенаправляємо її до наших тамтешніх партнерів, які можуть їй допомогти.

І так само по Україні. Гаряча лінія не може надати медичну допомогу, але в нас є інформаційна база даних наших партнерів по різних регіонах країни, куди ми можемо перенаправити постраждалу особу для отримання медичної допомоги, для поглибленої роботи з психотерапевтом або по гуманітарну чи фінансову підтримку.

– Які поради постраждалим від СНПК дають консультанти та консультантки гарячих ліній «Ла Стради»?

– Насамперед ми пропонуємо постраждалим знайти найбезпечніше для себе місце. Часом виникає потреба убезпечитися від повторення подібних злочинів, а то й взагалі врятувати власне життя.

Відтак потрібно звернутися по медичну допомогу за номером 103. Заклади охорони здоров’я мають зафіксувати тілесні пошкодження та стан здоров’я потерпілих. Ми також радимо постраждалим повідомити про злочин чинні органи влади. Йдеться про Національну поліцію України (тел. 102), прокуратуру (дані можна знайти за посиланням: https://gp.gov.ua/ua/posts/sajti-oblasnih-prokuratur) та військову адміністрацію за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.

Радимо  максимально задокументувати злочин – за можливості провести його фото- та відеофіксацію. Якщо є свідки даного злочину, зафіксувати їхні свідчення.

У разі потреби постраждалим варто звернутися по психологічну та юридичну підтримку. Зокрема до Контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги (тел. 0 800 213 103 або www.legalaid.gov.ua) та до Урядового контактного центру (тел. 1547 або www.1547.ukc.gov.ua). Такі ж послуги надають і наші гарячі лінії.

Якщо постраждалі від СНПК перебувають на тимчасово окупованих територіях, вони можуть звернутися до уповноважених органів української влади. Зокрема повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора: на телефонну лінію щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, – (096) 755-02-40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal) та на  електронну пошту:  conflict2022.ua@gmail.com (при направленні інформації за допомогою електронної пошти необхідно
зазначати свої ПІБ та засоби зв’язку).

– Яким коштом ви працюєте?

– На сьогоднішній день основними партнерами і нашими донорами є міжнародні організації. Зокрема Національну гарячу лінію для дітей та молоді фінансово підтримує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у співпраці з Урядом Японії, а Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації –  Фонд ООН у галузі народонаселення. Така підтримка є важливою і ми дуже дякуємо за неї.

– Яку допомогу надає Уряд?

– Якщо говорити про Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, то нерідко в експертному консультуванні на ній беруть участь або сама Урядова уповноважена з питань ґендерної політики Катерина Левченко, або хтось із її Апарату. І люди, які хочуть поспілкуватися з представницею урядової команди, можуть зателефонувати нам.

Так само Урядова уповноважена чи працівники, працівниці її Апарату проводять навчання для наших консультантів та консультанток, зокрема стосовно того, як держава працює з постраждалими від СНПК і на яку державну допомогу ці люди можуть розраховувати. Те, що представники та представниці владних структур діляться фаховою інформацією, експертними думками, дуже важливо, щоб консультанти та консультантки були «підкованими» не лише щодо того, як працює громадський сектор, але і про роботу держави в цій царині.

– Якими каналами зв’язку зазвичай користуються постраждалі від СНПК?

– Переважно з такими випадками до нас звертаються онлайн у текстовому форматі. Це приблизно 80% усіх звернень, на телефонне спілкування припадає близько 20% звернень. Це не випадково: для багатьох постраждалих від СНПК набагато легше спочатку написати про свою історію, ніж обговорити її вголос.

На Національну гарячу лінію для дітей та молоді можна звернутися за тел. 0 800 500 225 або за коротким номером 116 111, який є безкоштовним з усіх мобільних телефонів. Або через наші електронні канали комунікацій:  Facebook –  @childhotline.ukraine, Instagram – childhotline_ua, Telegram –  CHL116111. Ця гаряча лінія працює цілодобово та без вихідних.

На Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації можна зателефонувати за номерами 0 800 500 335 або 116 123, які є безкоштовними з усіх мобільних телефонів. Або скористатися електронними каналами зв’язку – Skype @lastrada-ukraine,  Facebook @lastradaukraine, Instagram @lastradaukraine, Telegram - NHL116123 чи електронною поштою – hotline@la-strada.org.ua. Ця лінія так само є цілодобовою.

Перевагою гарячих ліній є те, що вони працюють по всій території України. Сюди можуть звертатися люди, які живуть у зоні активних бойових дій, звісно, якщо у них є активний мобільний зв’язок або Інтернет. А також мешканці тимчасово окупованих територій. На жаль, сьогодні там не працюють українські мобільні оператори, але можна скористатися електронними каналами комунікацій, соціальними мережами. Через соціальні мережі можна також до нас телефонувати, якщо потрібна консультація голосом.

Через соціальні мережі можуть писати та телефонувати ті українці й українки, які виїхали за кордон. Нерідко вони не знають досконало іноземної мови, тому важкі емоційні, соціальні теми їм легше обговорити рідною мовою з нами та отримати безкоштовні консультації.

Звичайно, за кордоном є організації, які надають консультації нашим співгромадянам та співгромадянкам. Але там наші люди можуть стикнутися з ситуацією, що не вся психологічна та правова допомога є безкоштовною.

– Якщо людина хоче анонімно розповісти про випадок СНПК, як це вами сприймається?

– Обидві наші гарячі лінії працюють за принципом анонімності та конфіденційності. Ми не бачимо номеру телефона, з якого до нас телефонують, ми не знаємо жодної персональної інформації про людину та не вимагаємо її. Звичайно, людина може сама представлятися і надавати якісь особисті відомості, але ми ніде не використовуємо їх. Хіба що людина просить якогось реагування або звернення до певної структури, тоді нам потрібен офіційний запит, щоб наша організація могла до цього підключатися.

У соціальних мережах ми можемо бачити нікнейм, але ніде його не використовуємо. Якщо хтось непокоїться з цього приводу, він може створити абсолютно нову сторінку – просто для отримання наших консультацій, не «засвічуючи» при цьому власну сторінку в соціальних мережах.

Володимир ДОБРОТА,
Національний пресклуб «Українська перспектива»

Матеріал підготовлений у рамках Проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК)». Проєкт виконує Український Жіночий Фонд у партнерстві з громадською організацією «Ла Страда-Україна» та Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції й Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики та за фінансового сприяння Європейського Союзу.