Повідомити про порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС – це легко і доступно!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України інформує про нову можливість для платників податків повідомити у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці про ймовірні безпідставні контрольно-перевірочні заходи територіальними органами ДПС під час проведення податкових перевірок за допомогою чат-бота «SKARGA KPR DPS».
Наголошуємо, що при заповненні даних необхідно чітко та правильно заповнити такі поля:
- назва Головного управління ДПС, яким проводиться перевірка;
- код ЄДРПОУ платника податків, щодо якого здійснюються контрольно-перевірочні заходи;
- адреса ГО, за якою проводяться контрольно-перевірочні заходи;
- тип перевірки;
- інформаційні дані щодо наказу на проведення перевірки;
- прізвище, ім'я та по батькові працівників територіального органу ДПС, які беруть участь у проведенні перевірки;
- інформаційні дані щодо матеріалів перевірки;
- суть порушення, на думку заявника, щодо організації контрольно-перевірочних заходів;
- контактні дані заявника.
Необхідно зазначити, що інформація про ймовірні порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС невідкладно отримує відповідну реакцію податкових органів шляхом дослідження зазначених питань у скарзі.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/726104.html

Акцизний податок: за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 215,7 млн гривень

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду держбюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровської області надійшло майже 215,7 млн грн акцизного податку, що на понад 123,2 млн грн, або на 133,3 відс. більше минулорічного показника відповідного періода.
Дякуємо платниками за своєчасну сплату податків і зборів.
Нагадуємо, що 30.11.2023 – останній день сплати акцизного податку за жовтень 2023 року.

Понад 5,3 млрд грн плати за землю отримали місцеві скарбниці від платників Дніпропетровщини

Протягом десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 5,3 млрд грн плати за землю. Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року на понад 1,0 млрд грн, або на 25,1 відсотків.
Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила вдячність платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що однією з підстав для застосування особливостей оподаткування, зокрема платою за землю під час дії воєнного стану в Україні, є Рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів (далі – Рішення).
Так, Рішення щодо конкретної земельної ділянки, прийняте на підставі заяви платника податків до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, є умовою для звільнення від оподаткування земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.2 ст. 283, п. 283 прим.1.3 ст. 283 прим.1, п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України).

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни мають право скористатися податкової знижкою за 2022 рік по 31 грудня 2023 року включно.
При цьому, Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки.
Так, податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п.166.4.1 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 цього пункту.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;
- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;
- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:
- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;
- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;
- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

Оподаткування гранту, отриманого ФОПом від неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Кодексу або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Доходом для ФОПа – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Умовами договору про надання гранту, укладеного між ФОПом та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організацій, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проєкту.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності ФОПом, то такий дохід, незалежно від обраної ФОПом системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

В якому розмірі сплачують авансові внески платники податку на прибуток, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на   веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Який коефіцієнт застосовується при обчисленні мінімального податкового зобов’язання ФОП – платниками єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973), за умови виконання ними сукупності вимог, визначених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Згідно з п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, елементом яких є коефіцієнт «К», який становить 0,05.
Водночас п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що при обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі.
Поряд з цим, тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи зазначене, фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи при обчисленні мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 0,025.
При цьому, тимчасово, при обчисленні мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки – коефіцієнт 0,02.

Чи можливо в ПРРО редагувати ціни?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Редагування у програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) цін товарів здійснюється шляхом редагування номенклатури товарів.
Користувачу необхідно перейти у меню «Довідники», обрати необхідний товар для редагування, натиснути на обраний товар лівою кнопкою миші або навпроти обраного товару натиснути на іконку для редагування у режимі налаштування та внести необхідні зміни.
Підрозділ «Перегляд, редагування та видалення номенклатури» розділу «Довідник номенклатури» керівництва користувача ПРРО.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску заповнюють у платіжній інструкції всі обов’язкові реквізити.
Нагадуємо, що перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 із змінами.