Фахівці ГО «Публічний аудит» детально вивчили монетарні реалії останніх двох років. Результати дослідження вказують на те, що теперішній курс гривні – явище тимчасове та штучне, і навіть при індексації доходів та виплат гарантованих сум вкладів ФГВФО він почне падати. Крім того,  невідворотним   є   процес   емісії,   оскільки   обсяг   коштів,   які   зараз перебувають  в  обігу,  не  забезпечують  пропорції  між  рівнями  цін,  номінального  ВВП  та доходами.

«Аудитори поцікавилися, як у минулому, а також уже в цьому році відбувалося таргетування інфляції. Насамперед вони простежили динаміку грошової маси, яка характеризувалася стрімким ростом протягом всього 2014 року. Так, станом на 1 січня 2015 року монетарна база збільшилася на 26 млрд грн (до 333,194 млрд), грошова маса – на 45 млрд грн (до 953,84 млрд), готівка – на 45 млрд грн (до 282,77 млрд). Збільшення грошової маси відбувалося за рахунок зростання номінального ВВП, пов’язаного з підвищенням рівня цін, а на тлі цього регулятор запустив активне емітування гривні –у вигляді як електронних платіжних засобів, так і банкнот», – розповідає провідний аналітик «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Він вказує, що обсяг ОВДП у власності Нацбанку всього за рік збільшився аж на 116 % (171 млрд грн) – до 318 млрд грн. Майже 100 млрд грн було спрямовано на докапіталізацію НАК «Нафтогаз України», ще десятки мільярдів пішли на збільшення статутного капіталу державних банків, для кредиту Фонду гарантування вкладів та розрахунків Уряду. Таке стрімке збільшення грошової  маси  потягло  за  собою  закономірний наслідок  у  вигляді  знецінення гривні.

У цьому році, незважаючи на підвищення індексу споживчих цін на 40,1%, індексу цін виробників — на 22,7%, грошова маса фактично не збільшилася, хоча за аналогією з попереднім роком  цього слід  було очікувати — як,  власне, і  знецінення гривні. Проте за півроку 2015 р. монетарна база скоротилася на 3,575 млрд грн; грошова маса збільшилася тільки на 10,9 млрд грн, а обсяг готівки в обігу – лише на 406 млн грн.

Красномовно  на  підтвердження  того,  що  наявний  обсяг  готівки  в  обігу  не  забезпечує товарообіг  є  останні  відомості  про  зростання  заборгованості  з  виплати  заробітних  плат, яка станом на 1 липня 2015 року склала 1 млрд 915 млн 502 тис. грн, зрісши на 5,8% порівняно з попереднім місяцем.

При цьому заборгованість економічно активних підприємств становить 1 млрд 435 млн 662 тис. грн (75% від всієї заборгованості), підприємств-банкрутів — 446 млн 529 тис. грн (23,3%), економічно неактивних підприємств — 33 млн 311 тис. грн (1,7%).

Відсутність коштів в обігу призводить до зниження виручки підприємств, оскільки купити їх населення не може, в силу, знову ж таки відсутності коштів.

Незалежні аудитори пояснюють, що НБУ та Уряд свідомо на це не йдуть, оскільки розуміють, що обов’язковим наслідком збільшення грошової маси буде коливання курсу гривні. «Хоча перші 5 місяців 2015–го  процес емісії фактично був заморожений, регулятору доведеться піти на цей крок, адже від червня розпочалися і триватимуть протягом літа–осені виплати ФГВФО», — стверджує фахівець.

Крім того, невідворотним процесом є індексація доходів, яка не відбувалася протягом останніх двох років, і це при інфляції в 24,9% у минулому році та очікуваних майже 50% в цьому. Як стверджують у «Публічному аудиті», зрозуміло, що індексація призведе до збільшення грошової маси, а отже, й впливу на курс національної валюти.

«Уряд та НБУ поки всіма силами відтерміновують цей процес, але вирівнювати попит та пропозицію, фінансувати економіку якось треба. Донедавна це робилося насамперед за рахунок вилучення накопичених заощаджень у населення. І на підтвердження сказаного красномовно свідчать повідомлення Нацбанку щодо купівлі–продажу валюти. Так, у лютому 2015 року населення продало на $ 126,4 млн більше, ніж купило, у березні – на $ 129,2 млн, у квітні  –  на  $  205,4  млн.  Ця  динаміка,  яка,  до  речі,  відстежується за  касами  банківських установ, має тенденцію до зростання з місяця в місяць», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

«Чому в умовах нестабільної економіки, непередбачуваності її розвитку, українці продають банкам власні заощадження у ліквідній валюті? Висновок може бути тільки один: їхніх особистих гривневих доходів не вистачає, а розрив доводиться ліквідовувати за рахунок продажу валюти, в якій вони зберігали власні заощадження», – додає Максим Гольдарб.

Як резюмують громадські аудитори, усі вищезазначені фактори підтверджують, що теперішній курс гривні є вкрай хитким і штучним. Лише під впливом індексації доходів населення та необхідності виплат гарантованих сум вкладів він почне коливатися й знижуватися. «Підігріє» ситуацію й неминуча емісія, бо той обсяг коштів, який на сьогодні перебуває в обігу, зовсім не забезпечує пропорції між рівнями цін, номінального ВВП та доходами.