Українськими інженерами була створена прогресивна prefab-технологія швидкісного виробництва та зведення збірних бетонних утеплених будинків Well-being ConTech, завдяки якій терміни багатоквартирного будівництва скоротяться вдвічі.

Про це повідомляє пресслужба компанії “Будова”.

За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій через бомбардування росіянами українських міст понад 800 000 українців залишились без домівок, на цей час зруйновано понад 45 млн кв.м житла.

На думку експертів через зупинку підприємств, руйнування ланцюжків постачання, дефіциту робочої сили та інших негативних факторів, зумовлених війною, для того аби відновити такі обʼєми країні, навіть з допомогою іноземних партнерів, за різними оцінками знадобиться від 10 до 15 років. Адже навіть в “найкращі” доковідні та довоєнні більш менш стабільні часи обсяг спорудження житла сягав в середньому відмітки в 10 млн кв.м на рік.

Для якомога швидкої відбудови міст й заселення сімей в нові помешкання країна потребує принципово нового підходу та якісно нових, надшвидких смарт технологій в будівництві та урбаністиці.

Українськими інженерами була створена прогресивна prefab-технологія швидкісного виробництва та зведення збірних бетонних утеплених будинків Well-being ConTech, завдяки якій терміни багатоквартирного будівництва скоротяться вдвічі, в порівнянні навіть із сучасними поширеними в Україні та світі технологіями. Наприклад каркасно-монолітною. Швидкість зведення багатоповерхових споруд передбачає побудування понад 120 квартир на місяць, що дорівнює двом шестиповерхівкам.

Короткі строки спорудження та зниження собівартості зумовлені попереднім виробництвом всіх елементів будинку на заводі в ідеальних умовах та їх швидкому збиранню на будмайданчику. В досконалих за геометрією багатошарових стінах, утеплених мінеральною ватою, вже зроблені всі технологічні отвори та штроби для електрики. Тому житло, зведене за такою технологією, також називають “будинками без перфораторів”, що, безумовно, важливо для людей, які пережили жахіття війни з сиренами та вибухами. Заводське виготовлення стін та плит перекриттів також дозволить досягти рівності та гладкості поверхонь. Це все в сукупності суттєво зменшить час на проведення оздоблювальних робіт та прискорить заселення сімей.

“Новою метрикою відновлення України має стати саме концепція швидкозаселення. За допомогою нашої технології, в якій поєднується фактор високого ступеня готовності всіх елементів будинку та їх швидкого спорудження ми зможемо відбудувати країну достатньо швидко”, – говорить Марк Кестельбойм, CEO підрозділу Well-being ConTech компанії “Будова” та один з авторів концепції прогресивної системи відбудови.

Зовнішні стіни будівлі утворюють сейсмостійкий бетонний каркас, що підвищить спротив прогресуючому руйнуванню та обваленню, спричиненого вибухами. Вони здатні витримати навантаження, що співвідносяться з землетрусами інтенсивністю до 8 балів.

Швидкобудуюємі будинки також передбачають суттєве зниження енерговитрат при експлуатації завдяки продуманому комплексу енергоефективних рішень: утеплена багатошарова зовнішня стіна, теплоощадні інженерні системи, таких як рекуператори, використання альтернативних джерел енергії та ін. Експлуатація житла передбачає використання цифрової системи контролю енерговитрат.

При зведенні збірних будинків за технологією Well-being всі виробничі процеси диджиталізовані, контролюються спеціальним програмним забезпеченням, що унеможливлює корупційну складову та робить прозорим бюджетування й звітність перед інвесторами.

Перший завод Well-being ConTech збудований в Одесі, його потужність понад 72 000 кв.м житла на рік. Розташування виробництва дозволяє знизити логістичні витрати, наприклад при майбутньому відновленні Херсона та Миколаєва. Автори заявляють, що готові масштабувати виробництво та будувати заводи у будь-якій точці України протягом 3-6 місяців.

Нагадаємо, нова державна програма доступного кредитування для українців "єОселя" запрацювала в тестовому режимі. Зараз триває робота над її технічним доопрацюванням для запуску у застосунку “Дія”.

Світлана Манько

Інф. delo.ua