Запропонований Міндоходів механізм  визначення «звичайних цін» несе в собі суттєві ризики для бізнесу, створюючи підстави для майбутніх конфліктів з контролюючими органами та порушуючи попередні домовленості підприємців  і влади на етапі прийняття норм трансфертного ціноутворення. Про це заявляє голова Комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз.

Мова йде про законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо використання поняття «звичайна ціна»)», яким пропонується внести суттєві зміни до цілого ряду норм Податкового кодексу України, якими регулюються питання застосування поняття «звичайна ціна».

Документом, зокрема,  передбачається замінити поняття «звичайна ціна» (крім цін, що визначаються за методами ТЦО) на справедливу ринкову вартість. При цьому визначення справедливої ринкової вартості товарів, робіт, послуг передбачається здійснювати за першим методом ТЦО – методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) із застосуванням джерел інформації, встановлених для цілей ТЦО.

Основні напрямки застосування справедливої ринкової вартості – це визначення (на рівні договірної вартості, але не нижче справедливої ринкової вартості):
- податкових зобов’язань з ПДВ;
- податкового кредиту з ПДВ (не вище справедливої ринкової вартості);
- бази оподаткування податком на прибуток для операцій з пов’язаними особами, з неплатниками податку на прибуток (зокрема, спрощенцями, фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування), з тими особами, що застосовують пільгові режими з податку на прибуток;
- бази оподаткування для операцій з основними засобами та нематеріальними активами, з фінансового лізингу;
- бази оподаткування за операціями РЕПО чи операціями з деривативами;
- доходів фізичних осіб, отриманих у будь-якій не грошовій формі;

Таким чином, у більшості випадках платникам податків необхідно буде застосовувати вимогу щодо визначення справедливої вартості товарів, робіт, послуг. Прив’язка методики визначення такої вартості до норм трансфертного ціноутворення для більшості підприємств та підприємців – платників ПДВ, особливо представників малого бізнесу, є дуже ускладненою, особливо враховуючи відсутність повноцінних, достатніх та альтернативних джерел інформації у вигляді спеціалізованих баз даних. Навіть при наявності таких баз не виключено, що вони складені за комерційним (платним) принципом,  що може стати для більшості підприємців значним фінансовим тягарем, заявляє Ю.Дроговоз.

Так, відповідно до норм чинного податкового законодавства під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням податковими органами використовуються офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України. Одним з таких джерел є Вісник Міністерства доходів і зборів України, який на даний час ще не публікує зазначену інформацію.

У разі відсутності або недостатності інформації в офіційних джерелах може використовуватися інша відкрита та публічна інформація за умови, що платник податків доведе, що інформація в офіційних джерелах є неповною або недостатньою, каже голова Комісії УСПП з питань економічної політики.

На її переконання, даний проект закону фактично розповсюджує норми трансфертного ціноутворення на малий і середній бізнес, тільки у спрощеній формі, створює передумови для постійних спорів бізнесу з контролюючими органами й порушує попередні домовленості щодо застосування договірних цін для цілей ПДВ та податку на прибуток у разі здійснення операцій, що не підпадають під поняття «контрольована операція».

Більше того, законопроект створює підстави для визнання практично всіх операцій з пов’язаними особами контрольованими, що для великого бізнесу не тільки створить додатковий обсяг робіт, але і буде нести суттєві загрози, враховуючи неоднозначність норм, що визначають коло пов’язаних осіб.

«В більшості випадків для великих підприємств визначити всіх пов’язаних осіб неможливо. При цьому якщо контрольовані операції не охоплюють частину внутрішнього ринку, то поняття справедливої ринкової вартості розповсюджується на всі операції на внутрішньому ринку. Тому вважаємо, що законопроект має бути доопрацьований у тісній взаємодії з бізнесом», – наполягає Юлія Дроговоз.