Чи оподатковується податком на додану вартість послуги з проживання студентів у гуртожитках університету?
Відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:
постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.
Таким чином, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання послуг з проживання учнів та студентів у гуртожитках. Всі інші операції щодо надання послуг з проживання у гуртожитках оподатковуються на загальних підставах.
Фізична особа- підприємець, на єдиному податку, працює неповний робочий день. Чи передбачено зменшення ставки по єдиному податку?
Норми Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) передбачають такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи – підприємці:
у разі застосування загальної системи оподаткування – податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний доход, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця;
у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Зокрема, для першої групи платників єдиного податку фіксовані ставки податку у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку на календарний місяць встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності (п. 293.2 ст. 293 Кодексу).
Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою – підприємцем самостійно.
Слід зазначити, що гл. 1 Розділу XIV Кодексу, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців в залежності від тривалості робочого тижня суб’єктів господарювання.
Згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України зі змінами
та доповненнями громадянин – підприємець зобов’язаний сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Тобто не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, які працюють неповний робочий тиждень.
Яка передбачена відповідальність за нероздрукування фіскального чеку?
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з п. 4 ст. 17 Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його не зберігання, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями передбачено, що, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Крім того, статтею 26 Закону, зокрема, встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону притягуються органами доходів і зборів до адміністративної відповідальності згідно з законом.
Так, згідно із статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-X із змінами і доповненнями за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи може фізична особа через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків?
Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та р. VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1147, (далі – Положення) фізична особа, яка раніше не подавала облікову картку фізичної особи – платника податків і відомості про яку не включено до Державного реєстру фізичної особи – платника податків (далі – Державний реєстр) та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу доходів і зборів Повідомлення за формою № 1П (додаток 8 до Положення), яке є заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред’являє свідоцтво про народження та, якщо змінювалося прізвище, ім’я чи по батькові, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу доходів і зборів Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Фізична особа може подати Повідомлення до органу доходів і зборів за своїм місцем проживання або за власним бажанням – до органу доходів і зборів за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Повідомлення до органу доходів і зборів.
За зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган доходів і зборів після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім’ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев’ята сторінки) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
У разі наявності у паспорті такого громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється.
Як оподатковуються у 2014 році податком на додану вартість операції з постачання брухту чорних металів?
Відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України» відходи та брухт чорних металів класифікуються за товарною позицією 7204.
Згідно з п. 23 підр. 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями тимчасово, до 1 січня 2015 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00), а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Чи може суб’єкт господарювання, який здійснює видобуток корисних копалин бути платником на єдиному податку?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 Розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 Розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 Розділу XIV Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, у разі здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).
Тобто юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку.
Чи має право бабуся скористатися податковою знижкою за навчання онуки?
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платник податку може включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, бабуся не має права на податкову знижку за навчання онуки, оскільки не відноситься до членів її сім’ї першого ступеня споріднення.
ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
