Депутати замість вироблення економічно доцільних і соціально справедливих рішень щодо підтримки малозахищених позичальників, які виплачують валютні кредити за житло, більше опікуються інтересами аферистів, які брали кредити, не збираючись їх повертати. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», за підсумками чергового засідання робочої групи ВРУ з розробки концепції реструктуризації валютних кредитів у гривневі.

УКБС констатує, що окремі депутати продовжують займатися популізмом і демонструвати відверте небажання враховувати економічну суть функціонування фінансової системи. Вони лобіюють шахрайські схеми заволодіння кредитними коштами, підтримуючи, зокрема, надання несумлінним боржникам права викупати у банку свої безнадійні борги зі значним дисконтом – за ціною їх продажу колекторам.

В УКБС зазначають, що ця схема лише заохочує шахраїв, які брали позики без наміру їх повернення. Через свідомі неплатежі такі кредити потрапляли до безнадійних портфелів та продавались банком спеціалізованим компаніям загальним пулом з дисконтом. Це дозволяло фінустановам очищувати баланси, покращувати ліквідність та кредитувати економіку. Одночасно для несумлінних боржників закривались можливості отримання нових кредитів через зіпсовану репутацію.

Наразі злісні боржники за допомогою депутатів-популістів, не лише намагаються ухилитись від повернення кредиту і будь-якої відповідальності. А й отримати зиск від своїх зловживань, змусивши банки продавати їх борги (або заставну нерухомість) їм самим та ще й зі значними знижками.

УКБС зауважує, що такий підхід є абсолютно неприйнятним та дискримінаційним щодо більшості споживачів фінпослуг, які сумлінно платять за кредитом. В УКБС наголошують, що легалізація шахрайських схем заволодіння кредитними ресурсами неприпустима в правовій державі. Експерти УКБС вкотре закликають депутатів приймати виважені рішення, щоб не тільки позичальники отримали підтримку, але й банківська система та вкладники не зазнали втрат.

Для збалансування  інтересів  УКБС пропонує реструктуризацію валютних кредитів фізосіб у гривню за поточним курсом і залишенням ставки при укладенні валютного кредитного договору. Щомісячний платіж залишається у тому же розмірі, а дія кредитного договору відповідно подовжується.

При цьому, ці кредити мають бути отримані на придбання нерухомості для власного проживання, а не в інвестиційних цілях. Загальна сума несплачених зобов’язань за кредитом не повинна перевищувати 1 млн. грн. за курсом на 01.01.2014. На цю ж дату має бути відсутня і прострочена заборгованість, яка може бути погашена позичальником на момент реструктуризації. Якщо такий позичальник бажає провести реструктризацію, то штрафи, пені, нараховані за період з 1 січня п.р., будуть прощені банком.

Одночасно, слід чітко відстежувати цільове спрямування валютних кредитів. Мова йде лише про один кредит позичальника в банківській системі.

«Для захисту від боргової ями людей, які з різних причин не можуть платити за кредитом, передбачається механізм повернення застави у власність банку, – зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – А саме, позичальник повертає ключі від квартири, а банк йому списує всі борги. Це відповідатиме міжнародній практиці. Якщо ж сума зобовя'зань перевищує вартість даного житла, то необхідно звільнити такого позичальника від оподаткування. І в цьому полягатиме участь Держави».