Згідно з пунктом 142.1 статті 142 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 3.22 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, компенсація працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту не належить до фонду оплати праці.

Водночас відповідно до пункту 153.7 статті 153 Податкового кодексу, яким визначено оподаткування операцій лізингу (оренди), передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Витрати на оперативну оренду основних засобів, а також витрати на їх утримання відносяться до складу відповідного виду витрат та враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (підпункт г) підпункту 138.8.5 пункту 138.8, підпункт в) підпункту 138.10.2 та підпункт д) підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу).

При цьому витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу).

Водночас слід зазначити, що відповідно до вимог статті 799 Цивільного кодексу України укладений договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи викладене, якщо платником податку укладено договір оренди легкового автомобіля з фізичною особою, у тому числі, що перебуває з ним у трудових відносинах, то за умови, що такий автомобіль використовується у господарській діяльності платника і понесені витрати належним чином документально підтверджені, суми орендної плати за легковий автомобіль та понесених витрат на його утримання можуть бути враховані у складі витрат при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві