Якщо суб’єкт господарювання в одному приміщенні здійснює декілька видів побутових послуг, ним може бути придбано один торговий патент.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі за текстом – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів та діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 14.1.151 пункту 14.1 статті 14  ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки.

Разом з тим, відповідно до підпункту 267.4.6 пункту 267.4 статті 267 розділу ХІІ для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

Підпунктом 267.3.1. пункту 267.3 статті  267 ПКУ встановлено, що ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі у цьому пункті - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Ставка збору за провадження діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:

а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Так, до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення місцевих податків та зборів у порядку, визначеному ПКУ.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (підпункти 12.3.1 та 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПКУ).

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання в одному приміщенні здійснює декілька видів побутових послуг ним може бути придбано один торговий патент. Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, зокрема, на здійснення діяльності з надання побутових послуг, встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування і диференційовані залежно від місцезнаходження об’єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ Міндоходів м. Києві