Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом  - Кодекс) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок вилучення або розподілу власником).
Умовою для врахування витрат при визначенні об'єкта оподаткування є підтвердження таких витрат первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу (пункт 138.2 статті 138 та підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Кодексу).
Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (стаття 284, стаття 286 Господарського кодексу України).
Отже, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов'язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Крім того, відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28 (далі - Правила), орендодавець виступає в ролі основного споживача електроенергії, а орендар - субспоживача. При цьому споживача не позбавлено права відпускати енергію субспоживачам.
Згідно з Правилами в орендаря як субспоживача електроенергії має бути два договори: з основним споживачем, тобто орендодавцем (щодо використання його електромереж), і з постачальником електроенергії.
Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.
Враховуючи зазначене, якщо орендодавець згідно з договором оренди отримує від орендаря відшкодування витрат на оплату спожитих комунальних послуг (у тому числі електричної енергії) та на утримання приміщення у складі вартості орендної плати, то при обчисленні об'єкта оподаткування орендодавець враховує суми такої отриманої компенсації у складі доходу, а суму коштів за користування електричною енергією, сплачених постачальнику, - у складі інших витрат операційної діяльності, пов'язаних з господарською діяльністю (пункт 138.10 статті 138 Кодексу).
Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість суми компенсації, отриманої від орендаря за спожиту електроенергію.
Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
При цьому постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, якщо орендодавцем виступає небюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на енергоносії, що є складовою витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
При цьому суми ПДВ за придбаною електричною енергією з урахуванням того обсягу, за який орендодавець - небюджетна установа отримує компенсацію від орендаря, такий орендодавець має право включити до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).
Зазначена інформація міститься в листі Державної фіскальної служби України від 09.09.2014 р. N 3120/6/99-99-19-02-02-15.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві