Ділова та експертна спільнота мають намір спрямувати відкрите зверненням до Президента України, у якому міститиметься прохання відмовитися від запровадження електронного адміністрування податку на додану вартість з 1 січня 2015 року, так званого закону №1621. Також бізнес має намір звернутися до Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України із закликом спільно, провівши обговорення з громадськістю, розробити альтернативну, більш досконалу модель адміністрування ПДВ .

Таке рішення ухвалили учасники Форуму громадських організацій, метою якого було обговорення запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, його наслідки для бізнесу, а також можливі альтернативні варіанти. За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха, запровадження електронного адміністрування ПДВ-рахунків не лише не вирішує існування «податкових ям», а й суперечить європейським стандартам, що неприпустимо у світлі ратифікації Україною Угоди з ЄС.

«Те, що зараз пропонується запровадити у законі №1621 – це крок до поглиблення соціально економічної кризи, оскільки результатом запровадження  системи електронного адміністрування ПДВ-рахунків буде не боротьба з податковими ямами, а подальше «вимивання» обігових коштів з бюджету підприємств», - заявив президент УСПП Анатолій Кінах.

За його словами, зараз в Україні зафіксовано поглиблення кризи не тільки у вигляді зниження обсягів промислового виробництва, а згідно з останніми даними Державної статистики, у жовтні 2014 року воно скоротилося на 16,3% порівняно з жовтнем 2013-го; але і падає купівельна спроможність громадян, та, вперше, за останні п’ять років, за 10 місяців цього року роздрібний товарообіг в Україні знизився, приблизно, на 7%.

«До того ж бізнес не має доступну до дешевих кредитів. Причому, мова уже йде не про нові проекти, а про поповнення обігових коштів. Більш того, днями Національний банк вкотре підняв облікову ставку до 14% річних, тоді як реальна ставка у комерційних банках зараз доходить до 30% - все це болісно відображається на підприємствах, особливо на тих, що мають тривалий цикл виробництва та експортерах», - вважає президент УСПП.

Представники бізнесу наполягають на необхідності своєчасного відшкодування від’ємного сальдо по ПДВ, унеможливлення корупції у цій сфері. Адже  коли держава несвоєчасно відшкодовує ПДВ,  платник податку, фактично, безвідсотково кредитує державний бюджет, що в умовах кризи   знижує його конкурентоспроможність. Потребує вдосконалення і саме використання ставки ПДВ. Адже у ЄС, наприклад, є так звані соціально важливі товари, на які ставка ПДВ мінімізована, що дає можливість підвищити купівельну спроможність громадян і полегшити їм доступ до необхідних товарів – одягу, медичних препаратів і навіть житлово-комунальних послуг.

«На нашу думку, Податкова реформа, про яку так багато говорять зараз, має бути наповнена не тільки новими фіскальними заходами, а й  пропонувати інструменти для розвитку бізнесу, збільшення інвестицій. Впевнений, якщо влада ухвалюватиме рішення, враховуючи зауваження та пропозиції досвідчених представників бізнесу, людей, які працюють в реальному секторі економіки, то є великий шанс, що реформи працюватимуть на розвиток, а не на споживання та знищення залишків життєздатного бізнесу», - вважає А.Кінах.

Він зауважив, що висловлює думку всієї ділової спільноти, а пропозиції, озвучені на форумі, є результатом тривалого копіткого аналізу та обговорення експертів і представників бізнесу, зокрема - під час великого круглого столу за участі експертів, представників бізнесу та державної фіскальної служби, який відбувся в УСПП у вересні цього року.

За словами президента УСПП, пропозиції промисловців і підприємців щодо розвитку економіки України частково уже враховані у Коаліційній угоді, де окремим пунктом зафіксовано, що коаліція бере на себе зобов’язання скасувати закон №1621 та не допустити набрання ним чинності з 1 січня 2015 року.

Ініціативу скасувати запровадження з 2015 року електронне адміністрування ПДВ-рахунків висунули понад 500 представників громадських організацій, галузевих асоціацій, експертів та представників бізнесу, які за результатами форуму 18 листопада 2014 року, вирішили спрямувати відповідне відкрите звернення до Президента України, Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби.