Для розвитку України проекти з енергоефективності та економічності виробництва у найближчі роки ставатиме все більш актуальним, оскільки велика частка вітчизняних підприємств має зношене чи застаріле обладнання, що призводить до великих енергетичних втрат та зниження конкурентоспроможності  нашої продукції. Про це під час засідання консультативної ради проекту «Сприяння розвитку програми ресурсоефективності і більш чистого виробництва шляхом створення та початку роботи Центру більш чистого виробництва в Україні" заявив президент УСПП  Анатолій Кінах.

«У вересні 2014 року Україна ратифікувала Угоду про асоціацію з ЄС, і з 1 січня 2016 наш ринок почне працювати за умовами вільної торгівлі. Це вимагає від нас відповідальної роботи по адаптації технічних регламентів, стандартів економіки і промисловості, включаючи такі вимоги, як якість, безпека продукції і її конкурентоспроможність. Одночасно Україна повинна долати і загрози деіндустріалізації, які останнім часом стають все більш серйозними. Тому УСПП зацікавлений у приведенні українського виробництва до європейських стандартів ресурсоефективності, і щоб робота Центру охопила якомога більше суб’єктів  господарювання в країні», – зазначив А.Кінах. За його словами, зважаючи на величезний об’єм роботи, діяльність центру може вийти на самоокупність. Зараз він самоокуповується на 13-14%, а в найближчі 3-4 роки має вийти на 100% самоокупності. Поки ж Центр ресурсоефективного та чистого виробництва фінансує Швейцарія та Австрія.

Анатолій Кінах також наголосив на тому, що Український союз промисловців і підприємців, будучи партнером Центру ресурсоефективного та чистого виробництва, створеного у 2013 році в рамках проекту UNIDO, напряму зацікавлений у тому, щоб члени УСПП вдосконалювали власні виробничі потужності, модернізували свої технології та виробляли високотехнологічну продукцію.

«Ми зацікавлені у тому, щоб робота Центру охопила якомога більшу кількість компаній у всіх областях України, щонайперше і членів УСПП, а міжнародний, зокрема, європейський досвід у цих питаннях  знайшов своє відображення в українському законодавстві. Для нас має принципове значення, щоб проект ЮНІДО в Україні набув ознаки програм державно- приватного партнерства. Ми сподіваємося на допомогу у розробці концепції ресурсоефективного чистого виробництва в Україні, яка б могла бути підготовлена і розглянута разом з урядом України і стати основою для відповідних цільових програм, які також мають бути адаптовані до регламентів і стандартів  Європейського союзу та світової економіки», – висловив думку президент УСПП.

Водночас Михайло Згуровський, ректор Національного технічного університету «КПІ», який також є партнером проекту Центру, зазначив, що на науковій базі університету зараз розробляється форсайт майбутньої економіки України.

«Попередні результати такого дослідження уже зараз вказують на 9 сегментів нашої економіки, з якими Україна уже могла б увійти у світову економіку і бути затребуваною. Три з них –  машинобудівний сектор, енергетичний і аграрний – ті, яким потрібна буде робота нашого Центру ресурсоефективного та чистого виробництва. Але, перш за все, українське законодавство має бути вдосконалене в частині зеленої економіки. Ми маємо всі можливості для реалізації найкращих світових стандартів в Україні», – зазначив М.Згуровський. Він наголосив, що, перш за все,  Центр сподівається на підтримку УСПП.

Анатолій Кінах підтвердив наміри Українського союзу промисловців і підприємців тісно співпрацювати у цьому напрямку і з самим Центром і з його партнерами. Такі ж наміри висловили і присутні на засіданні комітету представники департаменту промислової політики Мінекономрозвитку, Швейцарського бюро співробітництва, посольства Австрії в Україні та координатор проекту відділу екологічного управління ЮНІДО.

Концепція роботи Центру ресурсоефективного та чистого виробництва в Україні полягає у оцінці ефективності виробничих процесів та у напрацюванні практичних рекомендацій з його вдосконалення, відповідної роботи з персоналом підприємств та підготовки пакету документів на отримання пільгового фінансування для впровадження нових технологій та обладнання. Цей проект реалізується у кількох областях України, зокрема, Київській та Вінницькій.