Процес приватизації на конкретний період має розпочатися з підготовки та затвердження Державної програми приватизації власності. Саме це передбачено законом України «Про приватизацію державного майна», де йдеться про розробку програми Фондом держмайна строком на три роки з зазначенням мети, завдань з забезпечення та очікуваних результатів приватизації. В Україні термін дії попередньої програми сплив в 2014 році, а нової ніхто не розробляв. Про це під час круглого столу «Приватизація державних підприємств:що отримає бюджет та економіка України» заявив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Відсутність державної програми і орієнтація лише на постанову КМУ № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації в 2015 році» свідчить про те, що процеси приватизації знаходяться поза законодавчим полем, суперечать Конституції України.  Жодного поспіху і непрозорої метушні у приватизаційному процесі бути не повинно, бо йдеться про найважливіші державні активи, по суті – національне багатство», – наголосив президент УСПП.

На його думку, проведення приватизації в умовах системної соціально-економічної кризи (лише у січні-квітні обсяг реалізованої промислової продукції впав на 21,5 %, експорт – на 32,6%), коли на фінансовий стан державних підприємств вплинули такі фактори, як російська агресія на сході, анексія Росією Криму, втрата підприємствами ринків збуту, відсутність системної продуманої державної економічної політики, падіння платоспроможності населення та його зубожіння, містить в собі безліч ризиків. Об’єкти державного майна будуть оцінені за найменшою вартістю, і бюджет отримає найменші кошти від приватизації.

Окрема загроза – розширення списку стратегічних об’єктів, які попадають під приватизації без системних техніко-економічних розрахунків. Це може призвести не лише до розбазарювання державного майна, продажу активів за безцінь задля збагачення конкретних осіб, але й прямих загроз національній безпеці.

Державна програма, на основі якої має здійснюватися приватизація державних об’єктів, на думку А.Кінаха, виконує дуже важливі завдання: містить техніко-економічне обґрунтування процесу на кожному підприємстві; відповідально, з врахуванням національних інтересів і загроз нинішнього часу, затверджує перелік стратегічних підприємств, які приватизувати не можна ( оборонні, транспортні, енергетичні, продовольчої безпеки тощо); передбачає ретельну перед приватизаційну підготовку для підвищення вартості державних активів. Нічого з вищеперелічених пунктів в постанові уряду про приватизацію не міститься. Відтак, ділова громада наполягає – масштабній приватизації має передувати робота з підготовки та ухвалення Державної програми приватизації на три роки.