За повідомленням прем’єр-міністра, приватні кредитори позичили Україні $ 40 млрд за попередньої влади, а на сьогодні можна говорити про зменшення боргу на $ 3 млрд. «Публічний аудит» проаналізував офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010, 2014 та 2015 років і встановили, що за минулої влади було отримано не  $ 40, а $ 33,4 млрд. Зменшення ж внутрішнього боргу відбулося насамперед за рахунок девальвації гривні, а зовнішній погашався виключно за рахунок зовнішніх нових запозичень і золото-валютного запасу країни.

«Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Він також акцентує, що різниця в $ 6,6 млрд важлива (Уряд заявляє, що попередня влада взяла $ 40, насправді – $ 33,4 млрд), оскільки існує вірогідність, що цих грошей Україна в підсумку може недорахуватися.

Крім того, експерт вказує на те, що для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): «гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар».

За його словами, підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).

Проте, на думку керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, у світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. «Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні», – зазначає він.

Тому Максим Гольдарб стверджує, що невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати.