Днями прем’єр-міністр України відзвітував про збільшення до 40 млрд грн (на 36 %) доходів місцевих бюджетів у першому півріччі 2015 року, в порівнянні з минулим роком. Політика бюджетної децентралізації передбачає й подальше збільшення обсягів коштів, які місцеві громади зможуть розподіляти на власний розсуд. Причому, для них такий досвід новий, і це породжує значні ризики з чесним і прозорим розподілом державних та комунальних коштів.

«У місцевої влади ніколи не було в розпорядженні таких сум. Тому, швидше за все, вона зіштовхнеться з нерозумінням і невмінням правильно розподіляти отримані кошти. При цьому врахуємо корупційні ризики, адже представники місцевих органів влади отримають доступ до казначейських рахунків із величезними обсягами фінансових ресурсів», – розповідає заступник керівника «Публічного аудиту» Матвій Холошин.

Тому перше, з чого, за його словами, потрібно розпочинати, – це встановити якісний, максимально прозорий контроль за використанням державних та комунальних коштів. Для цього слід визначити чіткий і максимально зручний порядок публічного доступу до відповідної інформації. «На сьогодні члени міської громади фактично не мають доступу до даних щодо бюджетних витрат, хоча вони повинні знати: хто, кому, скільки і за що перерахував комунальні кошти», – зауважує спеціаліст.

З огляду на це спеціалісти «Публічного аудиту» пропонують внести законодавчі зміни, зобов’язавши органи місцевого самоврядування створити підрозділи внутрішнього аудиту. Обов’язкова умова – внутрішній аудит має бути незалежним та організовуватися громадою, тобто депутатами відповідної ради як представниками громади шляхом голосування.

«Наступна пропозиція – зобов’язати як органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, так і розпорядників бюджетних коштів (комунальні підприємства, інші підприємства з комунальною часткою у статутному фонді) протягом двох днів розміщувати на офіційних сайтах інформацію щодо витрачання бюджетних коштів. Причому, вказувати: назву і код ЄДРПОУ розпорядника бюджетних коштів, отримувача коштів (контрагента), суму перерахованих коштів, підстави і призначення платежу», – розповідає керівник «Публічного аудиту» Максим Гльдарб. Разом з тис спеціаліст акцентує, що ці норми мають бути чітко прописати в Бюджетному кодексі України.

«Усе це в комплексі дозволить встановити справді дієвий контроль за використанням місцевих бюджетів та запровадити публічний звіт за використанням комунальних фінансів та ресурсів», – резюмує Максим Гольдарб.

Нагадаємо, за аналізом «Публічного аудиту» від 2015 року джерела наповнення місцевих бюджетів було розширено за рахунок передачі з державного бюджету на місця цілої низки податків, а також запровадження нових зборів. Зокрема, тепер місцева влада збирає 100% плати за надання адміністративних послуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток підприємств.

Також у місцеві бюджети надходитимуть збори з роздрібного продажу підакцизних товарів (пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів) за ставкою 5% вартості реалізованого товару, податок на нерухомість, яким відтепер оподатковується і комерційне (нежитлове) майно, податком на автомобілі з великим об’ємом двигуна, 80% екологічного податку (замість 35%) та 25% плати за надра.

Завдяки таким новаціям надходження до місцевих бюджетів у січні-травні 2015 року становили 46,1 млрд грн (без врахування тимчасово окупованих територій), 37,8 млрд грн – загальний бюджет і 8,3 млрд грн спеціальний. Тоді як в минулому році, згідно з даними Держказначейства України, за аналогічний період до місцевих бюджетів надійшло лише 41,6 млрд грн, 32 млрд грн – загальний бюджет і 9,5 млрд грн – спеціальний, але це враховуючи території АР Крим та Донецької і Луганської областей.

Крім цього, якщо порівнювати обсяги субвенцій із державного бюджету, зокрема для соціального захисту населення, то за січень-травень 2015 року місцеві бюджети отримали 22,2 млрд грн, що на 4,1 млрд грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.