Згідно із п. 1 частиною першою ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, юридичні особи – роботодавці.

Базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі у натуральній формі.

Суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Кодексом законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Підприємство після звільнення  працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Відтак суми грошових компенсацій за невикористані відпустки, нараховані роботодавцем працівнику у місяці звільнення, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

При цьому, у разі виплати роботодавцем зазначених сум компенсацій працівнику після його звільнення єдиний внесок не нараховується та не сплачується.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві