Столичний енергомонополіст «Київенерго» не зацікавлений займатися інвестуванням діяльності, оскільки держава дозволяє покривати витрати на виробництво за рахунок споживачів, – про це сьогодні розповів заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський на прес-конференції, що стосувалася тепло- та електроспоживання.

«Інвестиційні програми приймають з року в рік – фактично, це є кошторис підприємств, що визначає джерела відновлення первісної вартості активів, покриття витрат, які були вкладені у виробництво. І логічно, що акціонери мали б бути зацікавлені інвестувати власні кошти у виробничий процес, оптимізація якого зробила б його ефективнішим як з точки зору економії енергетичного ресурсу, так і з огляду на зростання прибутків підприємства», – переконаний спеціаліст.

Проте, за його словами, у випадку з теплогенеруючими підприємствами це не спрацьовує, оскільки регулятор (НКРЕКП) дозволяє акціонерам здійснювати так звані інвестиції виключно за рахунок амортизаційних відрахувань, які включаються в структуру тарифу – в підсумку цю суму сплачує споживач. Зокрема, що стосується «Київенерго», то мова про інвестиційну складову часто взагалі не йде: акціонери компанії не вкладають власних коштів, а також не залучають ззовні ресурсів на фінансування заходів, що визначені інвестпрограмою.

Так, у цьому році інвестиційна програма «Київенерго» передбачає фінансування проектів в обсязі близько 250 млн грн, із них 140 млн надійдуть від киян за рахунок оплати вартості теплової енергії.

За твердженням Андрія Вігірінського, так склалося насамперед тому, що відсутній дієвий механізм контролю – держава дозволила здійснювати таке фінансування за рахунок населення, оскільки, мовляв, відсутній економічно обґрунтований тариф. «”Київенерго” пояснює умовну нераціональність інвестування в мережі, проведення їх ремонтних робіт тим, що ті йому не належать, у той же час понад 10 років він їх доволі ефективно експлуатує, отримуючи з року в рік мільйонні прибутки», – зазначає він.

На переконання фахівця, було б закономірно та розумно, якби Київська міська рада по завершенні строку дії Угоди передала майно у власність інвестору, готовому за рахунок залучених коштів модернізувати мережі та виробничі потужності. За підрахунками «Публічного аудиту», умовно, якщо вкласти в модернізацію чесних 6 млрд грн, економічний ефект становитиме близько 1 млрд грн на рік.