Дуже принципово бачити різницю між державною політикою, яка ґрунтується на прямолінійному протекціонізмі, та такою,  що прагне до створення умов рівноправної конкуренції для виробників, оперує стимулами, іншими інструментами сприятливого  ділового клімату.  Про це під час дискусії «Міжнародна торгівля: виклики та перспективи. Угода про асоціацію Україна – ЄС» на Київському міжнародному економічному форумі говорив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Хочу донести до своїх західних колег, представників Європейського союзу, його бізнес-асоціацій, що усі значні економічні трансформації не можуть бути реалізовані без сучасної промислової  державної політики. Вирішення великої частини  проблем, які мають українські виробники,  не залежить від професіоналізму менеджменту  підприємств, і з цим треба рахуватися. Тому під час  реалізації Угоди про асоціацію з ЄС, поступового входження в європейський економічний простір Україні  треба шукати баланс інтересів, маючи за основу потужну економічну державну політику. До речи, так роблять усі розвинуті країни світу», – переконаний Анатолій Кінах.

Він нагадав, що порівняно з країнами ЄС українська економіка програє в конкурентоспроможності. Якщо у нас облікова ставка НБУ  22%, то європейський центробанк пропонує кредити за 0,25%. Енергоємність в країні в 2-3 рази вище, ніж в Європі. Фізичний та моральний знос обладнання складає 70-80%. Належить багато працювати, щоб запропонувати європейському ринку конкурентоспроможний, з високою доданою вартістю технологічний товар. Асиметричність Угоди про зону вільної торгівлі ( для окремих позицій товарів мита скасовуються поступово)  дає вітчизняним виробникам  певний час для модернізацій та адаптації до європейських умов. Однак необхідно додати значних  зусиль з успішного  виконання власного «домашнього завдання», і допомога європейських партнерів, в тому числі Конфедерації європейського бізнесу, з яким УСПП домовився підписати меморандум про співпрацю, буде дуже в пригоді.

«Має існувати система стимулів для виробника, відповідним чином зорієнтована регуляторна політика. Наприклад, ту частину прибутку, яка спрямовується на оновлення фондів, переобладнання, впровадження новітніх технологій, треба звільнити від оподаткування. Є багато інших механізмів, які стимулюють  виробництво до сталого розвитку», – наголосив Анатолій Кінах.

На його думку, зараз вкрай важливо не допустити відтермінування введення зони вільної торгівлі з ЄС з 1 січня 2016р.  Впровадження вільної торгівлі – це вагомий мотив  для трансформації та модернізації, він примусить бізнес прискорити власні адаптаційні заходи, і цим шансом необхідно скористатися.

Президент УСПП   зауважив, яким чином європейські бізнес-структури можуть допомогти українським колегам пройти непростий шлях адаптації. Потрібне максимальне розширення торгівельних та виробничих контактів, пильне вивчення   досвіду нових членів ЄС,  країн Східної Європи та Балтії щодо входження в європейський економічний простір, проведення спільного моніторингу взаємних зобов’язань  України та ЄС відповідно до змісту Угоди про асоціацію,   оцінка ефективності програм ЄС, які спрямовані на підтримку  українського бізнесу, в тому числі малого та середнього. Було б доцільно активніше залучати українську сторону до реалізації спільних з ЄС інвестиційних, інфраструктурних проектів, співпраці у сферах високих технологій.