Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з метою забезпечення дотримання вимог чинного податкового законодавства у частині справляння земельного податку з юридичних осіб повідомляє наступне.

З 01.01.2015 плата за землю – місцевий податок, який є однією із складових податку на майно.

Місцеві податки і збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів і, зокрема, ставок податку, податкових пільг тощо.

Розділом XII «Податок на майно» Кодексу передбачено граничний розмір ставок земельного податку. Ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, у розрізі категорій земельних ділянок визначаються рішенням місцевої ради.

При цьому, за відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення місцевої ради оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування ставок податків та пільг (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та пункт 271.2 статті 271 Кодексу).

Копія прийнятого рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (підпункт 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Звертаємо увагу, що Кодексом не дозволяється сільським, селищним міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів (підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується, починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Поряд з цим, відповідно до статті 73 Закону України від 21.05.1997   №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Підпунктом 287.1 статті 287 Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07.07.2011 №3613-УІ «Про Державний земельний кадастр» з внесеними змінами та доповненнями.

Дані Державного земельного кадастру згідно з пунктом 286.1 статті 286 Кодексу є підставою для нарахування земельного податку.

Розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства, вирішення земельних спорів тощо належить виключно до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Суб’єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.