Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі - Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).

Пунктом 7 Порядку № 105 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на компенсацію проводяться відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 визначено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

З метою нарахування та утримання єдиного внеску доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, встановлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Отже, якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не отримує компенсаційні виплати, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання єдиного внеску.