Успішне реформування фінансового сектору і бізнес-середовища в Україні задля інтеграції в міжнародні ринки потребує, щоб Україна наблизилася до європейських і міжнародних стандартів. Велика кількість людей та організацій, тобто зацікавлених сторін, покладаються на якість обов’язкового аудиту, і це має велику суспільну роль. Саме через неї у розвинених країнах компанії високого суспільного інтересу зобов’язані проходити щорічний обов’язковий аудит – гарантію правдивості фінансової звітності. Щоб забезпечити користувачам фінансової звітності впевненість у правдивості наданої їм інформації, варто зосередитися на найважливіших елементах фінансової прозорості. Це стандарти фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам; проведення обов’язкових аудиторських перевірок, що здійснюються на основі міжнародних стандартів. Про зміни у фінансовій системі України нам розповідає Джон Хупер – старший експерт з бухгалтерського обліку та аудиту проекту «Технічної підтримки пріоритетних напрямків фінансового сектору» Представництва Європейського союзу в Україні.

Які світові стандарти щорічного обов’язкового аудиту прийняті за основу у проекті нового Закону про аудиторську діяльність в Україні? 

Законопроект заснований на і наближається до, законодавство ЄС з обов'язкового аудиту відповідно до Угоди про асоціацію, підписаної Україною з ЄС. Законодавство ЄС з обов'язкового аудиту було змінено після тривалого періоду консультацій і переговорів в 2014 році і в даний час включає в себе змінену Директиву 2014/56 / ЄС і нове Положення 537/2014, які встановлюють додаткові вимоги до аудиторів, що проводять перевірки у суб'єктів з підвищеним суспільним інтересам (СПСІ). Новий закон також реалізує кращу міжнародну практику в галузі регулювання аудиторської незалежною в сферах, що не повністю врегульовані законодавством ЄС і де законодавство ЄС дає можливість вибору. Закон вимагає, щоб всі обов'язкові аудиторські перевірки проводилися відповідно до Міжнародних стандартів аудиту (МСА), що також вимагається законодавством ЄС та більшості провідних економік світу. Інші міжнародні стандарти, які стосуються аудиту, є також обов’язковими за законом, у тому числі Кодекс етики для бухгалтерів, виданий Комітетом з Міжнародних стандартів етики для бухгалтерів (IESBA), та Міжнародними стандартами освіти, видані Міжнародною Радою зі стандартів освіти з бухобліку (IAESB).

Назвіть принципові відмінності та новації Закону про аудиторську діяльність, відповідно Директив ЄС та стандартам IAASB?

Основна відмінність полягає у створенні незалежної нагляду за аудиторською професією, яка здійснюватиме нагляд за Аудиторською палатою України (АПУ), а також незалежний контроль над якістю роботи аудиторів, що перевіряють суб'єктів публічного інтересу. Такий контроль було реалізовано в більш ніж 50 країнах, включаючи всі держави-члени ЄС. Закон також встановлює вимоги до аудиторської освіти та сертифікації та визначає створення Комітету з нагляду за кваліфікацію. Закон також делегує певні функції АПУ, в тому числі функцію проведення перевірок якості аудиту для аудиторів, крім тих, що проводять аудит організацій публічного інтересу, а також адміністрування реєстру аудиторів та контролю над неперервною професійною освітою для зареєстрованих аудиторів. Закон також реалізує вимоги законодавства ЄС стосовно професійного скептицизму, незалежності, максимальної тривалості аудиторських перевірок, аудиторської звітності, обмеження на надання послуг, не пов'язаних з аудитом, клієнтам, яким надаються аудиторські послуги (зокрема, для аудиторів СПСІ) та по інших суміжних областях.

Чи будуть зміни у вимогах до бухгалтерського обліку та фінансової  звітності, які надаватимуться для аудиторської перевірки?
 
Ці вимоги викладені в Законі про бухгалтерський облік і залишаються незмінними в пропонованому новому Законі про аудит. Окремо будуть пропонуватися поправки до Закону про бухгалтерський облік, щоб наблизити його до законодавства ЄС в області бухгалтерського обліку. Цей напрям роботи буде проводитися в рамках окремого компонента в рамках проекту ЄС-FINSTAR.

Основними користувачами зовнішнього аудиту регулятор визначає лістингові компанії, банківські установи та підприємства, що мають суспільний інтерес, тобто страхові компанії, кредитні спілки тощо. На Вашу думку, з чим це пов’язано, і чому саме в Україні вкрай необхідні такі зміни до законодавства?

Такі компанії мають підвищений суспільний інтерес в силу своєї природи - вони надають послуги, які мають вирішальне значення для ефективного функціонування суспільства і громадськості. Суспільство покладається на прозорість їх діяльності та фінансового становища. Зовнішній аудит має вирішальне значення для достовірності фінансової інформації, яку вони забезпечують для громадськості та інших зацікавлених сторін, таких як регулятори. Такий аудит повинен бути обов'язковим, але я не вважаю, що це щось нове для України, бо, як зазначено вище, новий Закон про аудит не змінює вимоги для компаній про проведення обов'язкового аудиту, так як такі вимоги викладені в Законі про бухгалтерський облік. Стандартною практикою у усіх великих економіках світу є те, що компанії суспільного інтересу, такі як банки, фінансові установи та аналогічні компанії підлягають обов'язковому аудиту. Крім того, всесвітньо визнаною практикою в останні десятиліття стало те, що якість такого аудиту повинна бути перевірена незалежним органом. Новий закон реалізує таку незалежну гарантію якості зовнішнього аудиту компаній підвищеного суспільного інтересу.

Прокоментуйте необхідність створення «Публічного Наглядового Органу» над аудиторською професією, його повноваження, структуру, кваліфікаційні вимоги, джерела фінансування?
 
Незалежний нагляд (контроль) над аудиторською професією потрібен, щоб покращити суспільну довіру до якості аудиту, який, в свою чергу, дозволяє громадськості та всім зацікавленим сторонам мати впевненість у фінансовій інформації, яка підлягає аудиту, що, у свою чергу, важливо для вітчизняних та міжнародних інвестицій, які є рушійною силою економічного зростання. Громадський наглядовий орган, запропонований у новому Законі, буде здійснювати незалежний нагляд над усіма аспектами регулювання та якості аудиту безпосередньо для аудиторських компаній, що перевіряють підприємства, які мають суспільний інтерес, а також через контроль за Палата аудиторів, яка перевіряє всіх інших аудиторів. Цей орган матиме право контролювати всі аспекти регулювання сфери аудиту, в тому числі контроль над реєстрацією, кваліфікацією, перевіркою якості та професійної дисципліни. Фінансування органу буде здійснюватися за рахунок різних джерел, включаючи аудиторів, суб'єктів публічного інтересу і підтримки від держави.

Кілька слів про проект Технічної Допомоги Європейського Союзу, спрямований на зміцнення фінансового сектору в Україні.
У контексті Угоди про асоціацію, Європейський Союз визнав важливість підтримки реформ в Україні, в тому числі реформ, які зачіпають сектор фінансових послуг України. Реформи, які підтримуються проектом EU-FINSTAR, зміцнюють регулювання фінансового сектора і забезпечують підтримку змін, які, за умови їх реалізації, принесуть ринку українських фінансових послуг можливість наблизитися до європейських та міжнародних стандартів і полегшити інтеграцію з європейськими ринками, а також дозволяють підвищити міжнародну торгівлю. Основний результат, очікуваний від допомоги з боку ЄС фінансовому сектору, - це більш сильна, більш прозора фінансову систему, яка краще обладнана для фінансування сталого економічного зростання та забезпечення справедливого доступу до фінансових послуг серед громадян України та підприємств, у тому числі мікро- та малих і середніх підприємств. Сьогодні, реформи фінансового сектора перебувають на різних стадіях. Банківська реформа є більш прогресивною, ніж реформи в інших підгалузях. Експерти EU-FINSTAR надають підтримку Міністерству фінансів, Національному банку України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринків, і Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг у процесі заповнення важливих прогалин в політиці, регулюванні і нагляді та прозорості роботи, які повинні бути присутніми в сучасній конкурентоспроможній галузі фінансових послуг. Проект EU-FINSTAR має 9 компонентів, один з яких пов’язаний з підтримкою Міністерства фінансів у процесі зміцнення його організаційної структури і нормативно-правової бази у сфері аудиту з мето наближення до кращих практик ЄС та міжнародних стандартів (Директива 2014/56/ЄС, Положення 537/2014, стандарти IAASB).

Ваші побажання користувачам та розпорядникам фінансових послуг в Україні  
 
Мої рекомендації для користувачів і постачальників фінансових послуг в Україні такі: чекати, вимагати, підтримувати і здійснювати реформи, які, після їх реалізації, принесуть українським ринкам фінансових послуг наближення до європейських та міжнародних стандартів і полегшать інтеграцію з європейськими ринками і сприятимуть розвитку міжнародної торгівлі і комерції.