Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР"Про оплату праці" (далі - Закон N 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною другою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464 (частина третя ст. 9 Закону N 2464).
Частиною п’ятою ст. 8 Закону N 2464 до набрання чинності 01.01.2016 р. Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон N 909) визначено, що єдиний внесок для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), встановлюється у розмірі 34,7 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною восьмою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги), зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб за цивільно-правовими договорами встановлюється у розмірі 2,6 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.
Законом N 909-VIII внесено зміни до Закону N 2464 в частині скасування утримання єдиного внеску із заробітної плати застрахованих осіб та встановлення єдиного внеску у розмірі 22 відс. до бази нарахування, визначеної ст. 7 Закону N 2464.
Враховуючи зазначене, у разі, якщо винагорода за цивільно-правовими договорами нарахована роботодавцем у грудні 2015 року, то нарахування та утримання єдиного внеску проводиться за розмірами, що діяли на день нарахування такої винагороди. При цьому коригування сум єдиного внеску із застосуванням розміру 22 відс. у 2016 році не здійснюється.
З 01.01.2016 р. єдиний внесок для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах цивільно-правового договору, встановлюється у розмірі 22 відс., що діє на день нарахування такої винагороди.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві