Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державною фіскальною службою України у зв'язку з надходженням численних запитів платників податків та, враховуючи позицію Міністерства фінансів України, викладену у листі від 12.04.2016 № 31-11130-09-10/10496
надано роз’яснення від 04.05.2016р. № 15699/7/99-99-15-02-02-17, а саме:
особливості оподаткування страховика встановлено п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Згідно з п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу.
До того ж п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 Кодексу передбачено, що об'єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст, 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об'єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.
Відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
- З відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;
- 0 відсотків за договорами із довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах    недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорами страхування додаткової пенсії та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 , 14.1.52,14.1.52,14.1. 52 2 і 14.1.116 п. 14.1ст. 14 Кодексу.
Діяльність у сфері страхування регулюється Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Відповідно до ст.1 Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Крім того, ст. 12 Закону визначено, що перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України (далі - ЦКУ). При цьому визначення договору перестрахування наведено у ст. 987 ЦКУ, згідно з якою це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.
Таким чином, з метою оподаткування податком на дохід за ставкою З відсотки об'єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових
платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.
Страховики, які перестраховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику), з якою укладено договір перестрахування, не зменшують об'єкт оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки на суму таких платежів.
Перестраховики, які отримують страхові платежі за договорами перестрахування, не включають їх до складу об'єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.
Податкові консультації щодо оподаткування операцій за договорами перестрахування застосовуються у частині, що не суперечить цьому роз'ясненню.