Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок № 105), дія якого поширюється на визначені у цій постанові категорії осіб.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 105, зокрема, оподаткування здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ).
Підпунктом 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ передбачено, що від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 розділу IV ПКУ не включається, зокрема, сума компенсацій, які отримує платник податку з бюджетів, у тому числі компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (підпункт «и» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
Разом з цим згідно із підпунктом  1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.
Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Згідно з підпунктом 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статті 176 ПКУ.
Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які згідно з Кодексом мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (збору) (форма 1 ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Отже, у разі нарахування (виплати) роботодавцем середнього заробітку працівникам, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105, та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету податковий агент має право провести відповідні коригування податкового розрахунку згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС м. Києві