В Уряді вирішили змінити правила перевезень пасажирів автобусним транспортом та відкоригувати роботу автостанцій, запропонувавши зміни до Постанови «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (затверджені Постановою КМУ від 18 лютого 1997 №176) від Кабміну, а також «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» від Мінінфраструктури.

«Публічний аудит» розібрався в пропонованих змінах та вказує, чому урядові новації несуть ризики:

зниження безпеки на автостанціях;
узаконення діяльності нелегальних перевізників
усунення органів місцевого самоврядування від регулювання діяльності й контролю з їх боку за автостанціями, а це напряму протирічить Закону України «Про автомобільний транспорт».

Полегшення для власників автостанцій = погіршення якості послуг?

Відкриття автостанцій пропонується здійснювати без перевірки компетентного органу – Укртрансбезпека, який повинен контролювати від держави безпеку громадян при експлуатації транспорту, у тому числі на автостанціях.

Власникам хочуть дозволити не турбуватися про формування відповідного «паспорта автостанції», наявність якого наразі є обов’язковою вимогою та безпосередньо  впливає на безпеку під час експлуатації станції. Цей документ містить такі важливі дані, як схема інформування та оповіщення про стан дорожнього покриття, ускладнення гідрометеорологічних та інших умов дорожнього руху, план евакуації пасажирів і персоналу автостанції на випадок пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, інформацію щодо пропускної спроможності автостанції, способів інформування пасажирів та реалізації квитків тощо, – пояснюють аудитори.

Причому, в планах скасувати не лише паспорти, а й класи автостанцій, тоді як на сьогодні є чіткі критерії до наявного обладнання та їхніх приміщень. Серед таких вимог, зокрема, – наявність квиткових кас та громадських вбиральнь, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями. Виключення подібних положень надалі може призвести до неврахування потреб, порушення прав людей із обмеженими можливостями.

«Треба сказати, що запропоновані зміни можуть призвести до дискомфорту взагалі всіх пасажирів, які користуються послугами автостанцій. Наприклад, перевізник, за власного бажання, може змінити маршрут – без чітко встановлених об’єктивних критеріїв для цього. Ще приклад – визначення тривалості подорожі пропонується без обов’язкової зупинки для задоволення природніх потреб людини. Крім того, скасовується обов’язковість попереднього продажу квитків – перевізник може відмовити пасажиру в проханні попередньо придбати квиток, навіть якщо останньому це буде дуже треба», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Контроль за автостанціями: бути чи не бути?

Також пропонується виключити розділ ІІІ та ІV Порядку – «Визначення розміру автостанційного збору» та «Розрахунок вартості обов’язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові». Це, як переконані в «Публічному аудиті», може призвести до безконтрольного встановлення збору автостанціями та негативно позначиться на вартості квитків. «Зараз є критерії, які чітко регламентують, що може входити у вартість збору. Якщо ж такий розподіл скасують, власники автостанцій самі визначатимуть вартість квитка, без узгодження з органами місцевого самоврядування, на території яких розташована автостанція. Це одразу ж призведе до здорожчання вартості послуг для пасажирів», – вказують аудитори.

В Уряді за допомогою вказаної Постанови вирішили забрати контроль в органів місцевого самоврядування не тільки за неможливістю штучного збільшення цін на проїзд в автобусах, а й будь-які регуляторні повноваження за діяльністю автостанцій, які визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

«Результати очевидні – в Уряді проявляють повний правовий нігілізм, залишивши сферу перевезень неврегульованою, ризикованою, з купою протиріч. Усе подається нібито як спрощення процедури діяльності автостанцій, проте за благими намірами приховується бажання легалізувати майданчики, на яких здійснюють діяльність нелегальні перевізники. Простими словами, мова йде про переділ ринку», – коментує Тарчинський.

Втім, є ще декілька нюансів, у разі схвалення яких буде незрозуміло, як Порядок у новій редакції узгоджуватиметься з положеннями вказаного Закону. Так, відповідно до ст. 6 Закону органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

Згідно зі ст. 28 Закону, перепрофілювання автостанцій може здійснюватися їх власниками лише при закритті усіх автобусних маршрутів загального користування, що пролягають через них, та за згодою органу місцевого самоврядування певного населеного пункту.

Крім того, на сьогодні, після отримання свідоцтва про атестацію, власник автостанції має укласти договір із «Укртрансбезпекою» або з органами місцевого самоврядування строком на 5 років. Новими правилами пропонується зробити атестат безстроковим.

«У теперішньому вигляді проекти змін до порядку перевезень пасажирів та роботи автостанцій дуже сирі, недоопрацьовані та йдуть у розріз із чинними законами. Результати їх громадських обговорень також красномовні і говорять самі за себе – проти урядових змін виступає понад 90% користувачів, які вирішили взятися участь у таких обговореннях. І вони праві, адже нові правила можуть призвести лише до погіршення якості обслуговування пасажирів; зниження безпеки пасажирських перевезень; збільшення кількості нелегальних перевізників; росту кількості автостанцій з сумнівним рівнем послуг», – резюмує спеціаліст «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.