ДПІ у Центральному районі м.Дніпра  повідомляє, що законами України від 20.12.2016 № 1791-VIII та від 21.12.2016 № 1797-VIII  до Податкового кодексу України внесено зміни стосовно нарахування та сплати земельного податку.Уточнено розмір ставок податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, зазначені ставки встановлюються у розмірі:
      не більше ніж 3% від їх нормативної грошової оцінки,
      для земель загального користування — не більше ніж 1% від їх нормативної грошової оцінки,
      для сільськогосподарських угідь — не менше ніж 0,3% та не більше ніж 1% від їх нормативної грошової оцінки,
за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, - не більше ніж 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь — не менше ніж 0,3% та не більше ніж 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі поАР Крим або по області .
Водночас ст. 281 Кодексу доповнено пунктом 4, яким визначено, що якщо фізична особа, що має право на пільгу, зокрема інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Також уточнено порядок нарахування податкового зобов’язання фізособам контролюючими органами. Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу нарахування фізособам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.Облік фізосіб — платників податку і нарахування відповідних сумм згідно п. 287.2  ст. 287 Кодексу проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки. Мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Пункт 288.5 ст. 288 ПКУ доповнено пп. 288.5.4 та 288.5.5 згідно з якими річна сума платежу для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджує КМУ, не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.
З 01.01.2017 р. встановлено нову верхню граничну межу індексу споживчих цін. Якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується зі значенням 115.
Стосовно земельних ділянок в Криму та в зоні АТО визначено, що з 14.04.2014 р. та до закінчення АТО не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.
Крім цього, встановлено, що на період АТО для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014 р. була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 01.01.2017 р. не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
 зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14.04.2014 р. грошових зобов’язань, за якими зупинено стягнення;
зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 — 101 ПКУ.