Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому вказаним розділом ПКУ для податкового розрахунку.
     Крім того, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» встановлено, що приватні нотаріуси надсилають до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості у день посвідчення таких договорів.
   Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу I, п. 51.1 ст. 51 розділу II, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (обліку) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).
     Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розділу II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розділу IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію за результатами звітного року.
     Із урахуванням положень ст. 63 та ст. 65 розділу II ПКУ приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:
за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному контролюючому органу. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;
  за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним контролюючим органам.
     Приватний нотаріус зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку та неосновним місцем обліку.
     При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розділу IV ПКУ. Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
      Отже, інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).
     Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.