Нікопольська ОДПІ нагадує, що припинення зобов’язання внаслідок прощення боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов’язку сплатити решту кредитної заборгованості, з іншого боку породжує податкові зобов’язання перед державою.

Криза неплатежів за кредитними договорами іноді змушує банки дещо поступатись боржникам, реструктуризуючи їх заборгованість. Як правило це відбувається шляхом прощення частини боргу відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), чи за домовленістю сторін відповідно до ст.604 ЦК України. В результаті цих дій позичальник сплачує частину боргу, а інша частина списується банком.

Відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, как сообщает сайт новостей финансовых рынков Украины и мира Elcomart.ua

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп.14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Платник податку - позивач, у відповідності до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби.
Таким чином боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.