Нещодавно ДПІ у Центральному районі м.Дніпра проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з першим заступником начальника В’ячеславом Петерсом на тему  «Проведення податкового та митного аудиту».
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
 
Чи мають право контролюючі органи проводити виїзні (невиїзні) планові та позапланові перевірки за період, який вже було перевірено?
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та застосовано відповідні штрафні санкції
При цьому, відповідно до абзацу першого п. 78.2 ст. 78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначених ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
 
Чи передбачено оприлюднення плану-графіку проведення перевірок СГ?
Підпунктом 1 п. 42 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, доповнено п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), абзацом другим, яким передбачено оприлюднення плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику є Державна фіскальна служба України.
Отже, на офіційному веб-порталі ДФС план-графік документальних планових перевірок на 2018 рік буде оприлюднено до 25 грудня 2017 року.
В який термін призначається документальна позапланова перевірка за заявою платника податків (ЮО, ФОП)?
Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро -, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПКУ).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.
При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.
Які строки розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД?
 Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (діє з 03.01.2017).
 Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша ст. 2 Закону № 185).
 Відповідно до частини п’ятої ст. 1 та частини четвертої ст. 2 Закону № 185 Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частинами першими ст.ст. 1, 2 Закону № 185.
 Зокрема, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постанова № 410 набрала чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які втрачають чинність 16 червня 2017 року.
З урахуванням викладеного, на період з 16.12.2016 до 16.06.2017 включно розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями, передбачені ст.ст. 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.