• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Финансисту
  • Бухгалтеру
  • Малому бизнесу
  • Аналитика
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 9 сентября 2005 года
  • Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються та які є найбільш актуальними для платників податків
    Опубликовано: 2019-10-10 15:10:04

    II. Адміністрування податків, зборів, платежів

    1. На початку липня 2018 року платник податку зареєстрував податкову накладну (ПН) з помилковим індивідуальним податковим номером покупця. У липні 2019 року покупець виявив помилку і вимагає її виправлення.
    Чи можливо виправити цю помилку без застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації ПН?

    Якщо таку помилку виявлено та виправлено після настання граничного терміну реєстрації, встановленого п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то до продавця згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 % до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
    ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120.1 ст. 120 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

    2. Ким може бути підписане звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?

    Звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) може бути підписане: нерезидентом – у разі її надсилання безпосередньо; особою, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або її представником, повноваження якого підтверджені довіреністю; уповноваженою особою (представником) нерезидента, яка підтверджує свої повноваження довіреністю від такого нерезидента.
    Засвідчена іноземним нотаріусом довіреність визнається дійсною в Україні в разі її легалізації (консульської легалізації або засвідчення штампом апостиль), якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

    3. Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди?

    Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

    4. Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?

    Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
    ► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
    ► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
    Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

    5. Яка відповідальність передбачена для податкового агента?

    Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
    Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4         ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
    З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення у ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим          п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

    6. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) винагороду за цивільно-правовим договором?

    Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
    При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%).
    Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка                         18 %.
    Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої  ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
    Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
    Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22 %.
    Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду.
    Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.
    Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

    7. Підприємець змінив адміністративний район. Що необхідно знати про порядок надання звітності?

    У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду   (ст. 45 Бюджетного кодексу України).
    До закінчення року платник податків обліковується у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
    У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням)  платник  податків  сплачує  всі  податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
    Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою № 1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
    Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа – підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
    Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
    Зазначена норма передбачена п. 7.3 розділу VII та п. 10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу МФУ від 22.04.2014 № 462) із змінами; п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу МФУ від 15.05.2018 № 511).

    8. Чи сплачується акцизний податок з реалізації суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?

    Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ) особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
    Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
    Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єкта господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

    ГУ ДПС у Дніпропетровській області

    Внимание!!! При перепечатке материалов с E-FINANCE.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Финансовые новости E-FINANCE.COM.UA" обязательна.

    Новости рубрики:


    Минфин назвал сумму, которую выделят на перепись населения в 2020



    НБУ: Украина выплатила 560 млн долларов долга МВФ



    В полиции заявили об обновлении персонала на 40%



    Питання розвитку банківської системи України – тема засідання круглого столу, проведеного в Університеті митної справи та фінансів



    Платникам акцизного податку про застосування акцизної марки



    За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність



    Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться



    Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок



    Податковий календар на 15 жовтня 2019 року



    Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму майже 4,5 млрд гривень




    E-FINANCE.COM.UA
    Электронная почта проекта: info@e-finance.com.ua
    Тел.: +380-50-441-7388

    bigmir)net TOP 100
    Яндекс.Метрика

    Яндекс цитирования
    © E-FINANCE.COM.UA. Все права защищены.
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на e-finance.com.ua обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию принадлежат e-finance.com.ua.