Спроби «підприємливих» суб’єктів господарювання обійти систему виявлення «ризикового» податкового кредиту з кожним випадком стають усе витонченішими та витонченішими. Вони навіть маскуються під реальні господарства. Але ця «мімікрія» не спрацьовує під пильним аналізом донецьких податківців. 
Так, до поля зору Податкової Донеччини потрапила діяльність одного з підприємств Донецької області, яке, демонструючи характерну для «податкових ям» податкову поведінку, намагалось створити видимість підприємства реального сектору економіки – до контролюючого органу було надано повідомлення про наявність у підприємства на правах користування офісу та складського приміщення, а згідно з поданою звітністю про нарахування заробітної плати застрахованим особам -  наявність достатньої кількості трудових ресурсів. Але при цьому фактів виписки та реєстрації в ЄРПН постачальниками підприємства податкових накладних на реалізацію послуг оренди приміщень не встановлено, а щодо сплати підприємством податків на доходи фізичних осіб та ЄСВ з нарахованих у поданій до контролюючих органів звітності встановлено наявність недоїмки.
Також увагу фахівців податкової служби привернуло те, що офіс підприємства був зареєстрований у місті Маріуполі, склад – у місті Запоріжжі, а податкові адреси найманих працівників підприємства зареєстровані у місті Києві. Окрім того, наймані працівники підприємства у переважній більшості виявились фізичними особами-підприємцями з основним видом діяльності, пов’язаним з комп’ютерним програмуванням та обробленням даних, в той час, як основним видом діяльності підприємства є «складське господарство». Тож не дивно, що отриманий зазначеними працівниками дохід від їх основної діяльності, як ФОПів, виявився в декілька десятків разів більшим, ніж розмір доходу, нарахованого згаданим підприємством.
Під час більш пильного вивчення діяльності зазначеного суб’єкта господарювання було визначено принципи функціонування схеми ухилення від оподаткування податком на додану вартість: для формування джерела сумнівного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємство здійснило поповнення казначейського рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на декілька десятків тисяч гривень, що надало змогу йому  виписати та зареєструвати в ЄРПН велику кількість податкових накладних з широкою номенклатурою товарів на невеликі суми обсягу постачання за кожною товарною позицією номенклатури. Подальшим дослідженням ланцюгів розповсюдження схемного податкового кредиту було встановлено участь інших учасників схеми – підприємств Донецької області, роль яких полягала у штучному збільшенні в декілька разів обсягів постачання кожного з таких товарів на етапі відображення в ЄРПН їх подальшого перепродажу іншим учасникам схеми або кінцевим споживачам (підприємствам реального сектору економіки).
З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили відповідну інформацію до ДПС України.
В результаті відпрацювання схему ухилення від оподаткування податком на додану вартість припинено. Поряд з цим, оцінити в грошовому еквіваленті загальні розміри ухилення від оподаткування ПДВ не є можливим, оскільки під час кожного наступного перепродажу схемного податкового кредиту обсяг постачання збільшувався на порядок по кожній товарній позиції товарної номенклатури виписаних підприємством податкових накладних на різних учасників схеми.
В цілому необхідно відмітити, що за останній час фахівцями податкової служби Донеччини було виявлено 14 несумлінних суб’єктів господарювання, які відповідали критеріям ризиковості платників податку на додану вартість, чим було упереджено формування та розповсюдження схемного податкового кредиту у розмірі 5,3 млн гривень.