Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб надала коментар для місцевих ЗМІ щодо трансфертного ціноутворення.
«Добра частка сучасного міжнародного бізнесу складається з операцій між підрозділами транснаціональних корпорацій. У зв’язку із зростанням кількості міжнародних корпорацій інтерес до трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) став досить відчутним і в Україні. Вплинули на це і нововведення в Податковому кодексі України (далі – ПКУ).
ТЦУ в Україні регулюється національним законодавством і має свої особливі правила та вимоги. Зокрема, стаття 39 ПКУ встановлює визначення таких правил.
Згідно із законодавством ТЦУ – це певна система, за допомогою якої можливо встановити справедливу вартість товарів і послуг або ж вартість інших об’єктів, які визначаються ПКУ як об’єкти контрольованих операцій. Часто це можуть бути ціни, за якими юридичні особи однієї міжнародної корпорації укладають між собою договори.
Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановив необхідність контролю за ТЦУ і щодо прибутку українських груп компаній, отриманого за кордоном. При цьому використовується трирівнева система аналітичних і звітних даних. Зазначена система має на увазі підготовку глобальної документації з ТЦУ.
Що це таке? В основі глобальної документації з ТЦУ передбачається підготовка майстер-файлу, який у свою чергу, є певним документом або сукупністю документів, що складаються у вільній формі та мають відображати наступну інформацію:
▼ про систему та структуру організації міжнародної групи компаній та країни, в якій учасники можуть здійснювати свою безпосередню діяльність;
▼ інформацію про роботу міжнародної групи компаній, а саме:
головні фактори, що створюють економічний результат;
джерела постачання та встановлення розміру найбільшого доходу;
договори, що спрямовані на надання або отримання послуг, робіт;
аналіз функціональної роботи учасників міжнародної групи компаній;
укладені угоди, що стосуються процесу реструктуризації підприємства, відчуження цінних паперів;
▼ про нематеріальні активи, що мали місце в діяльності міжнародної групи компаній;
▼ опис фінансової діяльності міжнародної групи компаній.
▼ консолідований економічний звіт міжнародної групи компаній, який є актуальним за фінансовий річний період.
▼ інформація про чинні односторонні договори, що мали місце в угодах між учасниками міжнародної групи компаній », –  повідомила Ганна Чуб.
Також керівник податкової звернула особливу увагу на норми ст. 39 ПКУ щодо:
• подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній – вперше застосовуються до фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports);
• запиту контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
• подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.