Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що  Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) вніс зміни до Податкового кодексу України (ПКУ), зокрема до ст. 95 ПКУ.
Так, ПКУ надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Законом № 1914 уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПКУ процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов’язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ ПКУ та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ ПКУ).
Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин: податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, і відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Новацією є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу. При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави (абзац другий пункту 95.5 статті 95 розділу ІІ ПКУ).
Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми ПКУ):
1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень. Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу.
2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно ПКУ (причому, не лише у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).
Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду (пункт 95.4 статті 95 розділу ІІ ПКУ).