Відображення у податковій декларації про майновий стан і доходи МПЗ у ФОП – власників, орендарів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ). 
Пунктом 64 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. 
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 859), передбачає заповнення окремого додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь» (далі – додаток МПЗ). 
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (примітка 1 інформації до додатка МПЗ до Декларації). 
Згідно з п.п. 2 п. 5 розд. ІІІ Інструкції у графі 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації зазначається сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка розраховується у додатку МПЗ (графа 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ). 
Абзацами другим – п’ятим п. 177.14 ст. 177 ПКУ визначено, що у додатку МПЗ до Декларації, зокрема, зазначаються: 
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа; 
- сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки окремо; 
- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року; 
- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яка обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. 
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться: 
- ПДФО та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції; 
- ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником ПДФО у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення; 
- єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну); 
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності; 
- рентна плата за спеціальне використання води; 
- 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності. 
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів. 
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису ПДФО та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). 
Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році. 
Сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок з графи 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ переноситься до графи 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації (далі – розд. V Декларації). 
В графі 15 розд. V Декларації відображається сума ПДФО позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок), відмінним від податкової адреси платника податку.

Інформаційний лист № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу

Інформаційний лист № 4/2023 присвячено деяким особливостям оподаткування платників податків у період дії воєнного стану, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Закон № 3219 набере чинності 1 серпня 2023 року.
В інформаційному листі ви дізнаєтесь:
– про порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання спрощеної системи оподаткування, а саме: бути платником єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі  2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
– перебіг яких строків, визначених Податковим  кодексом України, відновлюється з 1 серпня 2023 року;
 – про особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств після використання спрощеної системи з особливостями оподаткування (складання декларації, визначення звітних періодів та обсягів річного доходу, вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації, застосування «тонкої капіталізації», податкові різниці при здійсненні експортно-імпортних операцій тощо);
– чи будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб «донати»,  компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
– про особливості сплати податку на додану вартість платниками податків після переходу зі спрощеної системи з особливостями оподаткування (визначення податкових зобов’язань, складення податкових накладних, визначення податкових періодів тощо);
– особливості сплати єдиного внеску у період дії воєнного стану тощо.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон)  нагадує що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при заповненні Розрахунку не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) інформує, що з 01.08.2023 набере чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.07.2023 № 19).
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html

Набув чинності Закон України № 3219

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) повідомляє, що 01.08.2023 набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
У частині оподаткування Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:
- скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
- скасування можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
- встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;
- відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;
- відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік.
Законом № 3219 також передбачено, зокрема:
- продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок:
бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього;
ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);
на заперечення до акту;
у разі дисциплінарного провадження;
трансфертного ціноутворення;
міжнародного оподаткування;
перевірок нерезидентів;
валютного законодавства; формування плану-графіка лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;
- збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників               І-ІІ групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;
- відновлення з 01 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;
- скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;
- уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;
- звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;
- доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
- приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);
- упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;
- звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 01 серпня 2023року;
- спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;
- звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.
Більше щодо особливостей оподаткування платника при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» – за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.

Щодо здійснення безготівкових розрахунків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) інформує.
Починаючи з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Наступні етапи реалізації Постанови № 894 розпочнуться  у такі строки:
з 1 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  від  5  до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
з 1 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  менше  ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);
з 1 січня 2026 року – для торгівців – фізичних осіб – підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать:
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницької діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування -  Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.
При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.
Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.