Трудові й соціальні гарантії для вагітних жінок і працівників із дітьми

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Плануєте або вже маєте трудові відносини з вагітними жінками та працівниками, які виховують дітей до 14 років? Дізнайтеся, в яких випадках їм не можна відмовляти в працевлаштуванні, які відпустки й пільги ви маєте їм надавати та про інші важливі нюанси.
На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років, дитину з інвалідністю або доглядає за хворим членом сім’ї, або особи, яка виховує малолітніх дітей без матері, ви зобов’язані перевести їх на неповний робочий день/тиждень.
Матерям дітей до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку й харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини – по 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє й більше) кожні три години.
Також у разі необхідності ви маєте надати вагітним жінкам і жінкам із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надати їм матеріальну допомогу.
Ви не можете з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів із дітьми віком до трьох років (до шести років – якщо жінка подовжила відпустку для догляду за дитиною), одиноких матерів із дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю. Навіть за повної ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору ви маєте працевлаштувати таких працівниць.
Ця вимога також поширюється на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/709905.html

ДПС співпрацює з іноземними партнерами у напрямі виконання критеріїв для вступу до ЄС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/709654.html повідомила.
Завершився навчальний візит делегацій Міністерства фінансів України та ДПС до Братислави, Словаччина. Під час перебування  представники відомств ознайомились з найкращими практиками і досвідом Словаччини у сфері гармонізації податкового законодавства країни з законодавством Європейського Союзу на етапі вступу країни до ЄС та реалізації податкової політики у складі Євросоюзу.
Учасниками делегацій також були розглянуті особливості оподаткування податком на додану вартість (визначення податкових зобов’язань з урахуванням умов місця постачання, експорту/імпорту товарів/послуг, відшкодування ПДВ), акцизним податком (групи підакцизних товарів, умови відстрочення сплати податкових зобовʼязань, неоподатковуваного обігу в межах ЄС), податком на прибуток (особливості визначення/оподаткування контрольованих операцій тощо).
Під час робочих зустрічей обговорювались існуючі системи аналітики та визначення податкових розривів, що буде корисним при розробці або перегляді нормативних актів для вступу в ЄС, а також для використання в діючих умовах оподаткування в Україні; ознайомились з практичними аспектами застосування директив ЄС щодо боротьби з ухиленням від оподаткування і шахрайством, уникненням подвійного оподаткування, зокрема АТАD, GAAR, SAAR, PILLAR (І-ІІ), заходів BEPS, тощо.
Також колеги з податкової адміністрації Словаччини продемонстрували свої ІТ-системи «E-kasa» та «Е-аudit».
Візит організовано за підтримки проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM): компоненти 1, 3 і 4» та Представництва Європейського Союзу в Україні. 
Проведення таких навчань – важливий і необхідний крок на шляху до вступу України до ЄС, корисний для застосування позитивного досвіду у поточній роботі, а також посилення двосторонніх зв'язків та налагодження тісних контактів.
Прямуємо до європейського майбутнього разом!

Відео «Резерв. Відновлення»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стартував проєкт «Створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України».
Інформація розміщена на вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/709984.html

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді міжнародних грантів, які виплачуються на користь фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/709674.html повідомила наступне.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Зауважуємо, що умовами договору про надання гранту, укладеного між фізичною особою – підприємцем та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
 
Ситуація 1. Грант надається на користь фізичних осіб – підприємців благодійним фондом або громадською організацією
Згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
 
Ситуація 2. Грант надається на користь фізичних осіб – підприємців міжнародним благодійним фондом
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.
Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок та військовий збір з таких доходів.
При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою – підприємцем (резидентом України) отримується дохід з джерел за межами України у вигляді міжнародних грантів, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
При цьому фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Кожне звернення, яке надходить на адресу платформ, максимально швидко опрацьовується та дається зворотній зв’язок заявнику. Радимо платникам податків, організаціям та асоціаціям, які представляють інтереси бізнесу, звертатися на комунікаційні податкові платформи  у разі виникнення питань, які потребують оперативного розгляду.

До уваги платників! Нюанси порядку заповнення платіжних інструкцій на сплату платежів до бюджету та фондів соціального страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/709630.html повідомила наступне.
Юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску заповнюють у платіжній інструкції всі обов’язкові реквізити.
Перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).
Зокрема, зосереджуємо увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Призначення платежу»; «Код платника»; «Код фактичного платника».
Реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ,  фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
1) юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
2) громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/703172.html до уваги платників Графік виїзду робочої групи, відповідно до вимог наказу ГУ ДПС від 07.08.2023 № 422 «Про вжиття заходів» та мобільного ЦОП з питань надання роз’яснень щодо новацій податкового законодавства, передбачених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема у частині реєстрації РРО і програмних РРО та поновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 18.09.2023 по 22.09.2023.

Зустріч з платниками податків у рамках Комунікаційної податкової платформи

Днями за зверненням на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) юридичної особи (спілки) Новомосковського регіону у форматі онлайн проведено зустріч з питань новацій, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов (онлайн), начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова (онлайн), начальник Новомосковського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Любов Клімович та начальник Новомосковської ДПІ ГУ ДПС Олена Червоняща.
Податківці обговорили та відповіли на нагальні питання, стосовно змін податкового законодавства, які турбують споживчі товариства при проваджені своєї діяльності та наголосили, що бізнес повинен працювати виключно в законодавчому полі, сплачувати податки та підтримувати економічний фронт під час дії військового часу.
Під час зустрічі опрацьовані питання, що надійшли від представників спілки, та надані змістовні відповіді фахівцями ГУ ДПС.

Податковий календар на 20 вересня 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 20 вересня 2023 року, середа, останній день подання:

декларації акцизного податку за серпень 2023 року;
заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IV кварталу 2023 року;
 податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень 2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік;
податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року;
податкової декларації з рентної плати за серпень 2023 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

останній день сплати за серпень:

авансового внеску з єдиного податку на вересень 2023 року;
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за серпень 2023 року, крім гірничих підприємств.

Щодо адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку листом від 18.09.2023 № 23127/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 23127) повідомила: 08 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 366 виданий з метою реалізації положень законів України:
 - від 13 липня 2021 року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630);
- від 16 листопада 2022 року № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 2761);
- від 01 грудня 2022 року № 2792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки» (далі – Закон № 2792);
- постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718).
Детально з Листом № 23127 можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78424.html

Майже 171 млн рентної плати спрямували до державного бюджету платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля

З початку 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 171 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Порівняно з 2022 роком надходження збільшились на понад 11 млн грн, або майже на 7 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Який порядок оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого ФО – нерезидентом від продажу інвестиційного активу ЮО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України.
Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
При цьому, п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за правилами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відсотків.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, на виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) установив строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Запровадження такого обов’язку для торгівців складається з чотирьох етапів а саме:
1) з 01.01.2023 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
2) з 01.01.2024 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
3) з 01.01.2025 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
4) з 01.01.2026 для торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Враховуючи викладене вище та з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 4 п. 1 Постанови № 894, торговці, які здійснюють продаж лише власноручно вирощеної або відгодованої продукції зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) починаючи з 01.01.2026.
У разі наявності в асортименті інших товарів крім власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такі торгівці зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 1 – 3 п. 1 Постанови № 894.
При цьому, передбачений Законом № 1591 обов’язок торгівців забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) не регулюється Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, водночас, приймання торгівцями до оплати електронних платіжних засобів, встановлює для них обов’язок проведення таких операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, а у окремих випадках – з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Здійснення операцій з постачання вживаних товарів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податку на додану вартість (далі – податок) провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.
Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
- для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
- для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей цього розділу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

До уваги платників, які здійснюють виплати нерезидентам!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;
СД - сума виплаченого доходу;
СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.
Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.