До уваги суб’єктів господарювання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, на виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) установив строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Запровадження такого обов’язку для торгівців складається з чотирьох етапів а саме:
1) з 01.01.2023 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
2) з 01.01.2024 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
3) з 01.01.2025 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);
4) з 01.01.2026 для торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Враховуючи викладене вище та з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 4 п. 1 Постанови № 894, торговці, які здійснюють продаж лише власноручно вирощеної або відгодованої продукції зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) починаючи з 01.01.2026.
У разі наявності в асортименті інших товарів крім власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такі торгівці зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 1 – 3 п. 1 Постанови № 894.
При цьому, передбачений Законом № 1591 обов’язок торгівців забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) не регулюється Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, водночас, приймання торгівцями до оплати електронних платіжних засобів, встановлює для них обов’язок проведення таких операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, а у окремих випадках – з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Зустріч з представниками громадської організації у рамках Комунікаційної податкової платформи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє, що 18.09.2023 року, за зверненням громадської організації на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч стосовно змін пов’язаних із застосуванням РРО/ПРРО.
Під час заходу обговорювались основні вимоги Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» у частині використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО.
 Під час зустрічі опрацьовані питання, що надійшли від представників громадської організації та надані змістовні відповіді фахівцями ГУ ДПС.
Наприкінці заходу присутні отримали друковану продукцію інформативного характеру.

За яких умов платники мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу  України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом   України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Здійснення операцій з постачання вживаних товарів: що з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  (територія обслуговування – Павлоградський регіон)нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податку на додану вартість (далі – податок) провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.
Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
- для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
- для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей цього розділу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
 

Майже 171 млн рентної плати спрямували до державного бюджету платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє.
З початку 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 171 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Порівняно з 2022 роком надходження збільшились на понад 11 млн грн, або майже на 7 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Наслідки незадекларованої праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –  Павлоградський регіон) інформує.
Податкові інспектори та інспектори праці мають право перевіряти як бізнес виконує трудове законодавство.
Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:
- ДПС;
- територіальні органи ДПС та Держпраці.
До юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).
Оформлюйте належним чином працівників, сплачуйте податки та ЄСВ – і тоді штраф вам не загрожує.
Не уклали трудовий договір із працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

Оплата послуг з лікування: чи є право на податкову знижку за наслідками 2022 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що пунктом 1 розд. XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.

Сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком майже на 373,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  (територія обслуговування – Павлоградський регіон) повідомляє, що у  січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 373,5 млн грн, що на понад 232 млн грн, або на 164,3 відсотки більше минулорічного показника відповідного періода. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини, малий сільськогосподарський бізнес є важливою складовою аграрного сектору економіки, він виконує низку важливих економічних і соціальних функцій, особливо сьогодні.
Наталя Федаш подякувала аграріям за працю і відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Послідовність дій, яка має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).