Представники ДПС взяли участь у круглому столі на тему: «Принцип концентрації розгляду в межах справи про банкрутство всіх спорів, стороною в яких є боржник»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відбувся круглий стіл в приміщенні Північного апеляційного господарський суду.
Учасниками заходу були:
- судді Великої Палати Верховного Суду;
- судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;
- судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду;
- судді апеляційних господарських та місцевих господарських судів;
- представники Міністерства юстиції України;
- представники Державної податкової служби України;
- голова Некомерційної професійної організації «Національна асоціація арбітражних керуючих України»;
- науковці.
Під час проведення зустрічі були розглянуті проблемні питання:
- відокремлене провадження як ефективний механізм реалізації принципу концентрації майнових спорів за участю боржника;
- деякі аспекти застосування принципу концентрації розгляду в межах справ про банкрутство всіх спорів, стороною в яких є боржник;
- концентрація справ: доктрина, теорія, практика, закон;
- процесуальні проблемні питання під час розгляду справ позовного провадження в межах справи про банкрутство;
- чи сумісний принцип концентрації з виключенням юрисдикції суду угодою сторін?
- процесуальні особливості реалізації ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства;
- роль принципу «всеспільності» при розгляді справ про банкрутство (неплатоспроможності);
- судовий контроль у справах про банкрутство: особливості та практика Верховного Суду;
- проблематика «judicium universale» у процедурі неспроможності за правом Англії, Франції, Німеччини.
Інформація розміщенатна на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/723114.html
У податковій службі Дніпропетровщини привітали ветеранів та пенсіонерів
Кожного року 30 жовтня ми відзначаємо День вшанування пенсіонерів і ветеранів державної податкової служби України.
Напередодні свята в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш особисто зустрілась та привітала актив місцевого осередку Громадської організації «Всеукраїнська асоціація ветеранів Державної податкової служби України Дніпропетровської області» та ветеранів – податківців, які присвятили податковій службі значну частину свого життя.
Ветерани відвідали музей податкової служби Дніпропетровської області та поспілкувались з колегами.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила, що цей день – символ єдності і спадкоємності поколінь.
Роль ветеранів у становленні та розвитку нашої служби надзвичайно велика. Саме завдяки напрацюванням попередніх поколінь професійних, порядних, патріотичних фахівців податкова служба Дніпропетровщини здатна виконувати поставлені державою завдання та гідно служити суспільству.
Дякуємо Вам за наполегливу працю та безцінний досвід.
Бажаємо міцного здоров’я, довгих і щасливих років, невичерпної енергії, світлого та мирного майбутнього!
Доступно про податки під час онлайн-лекції для студентів НТУ «Дніпровська політехніка»
Завершальний івент із циклу запланованих заходів зі студентами НТУ «Дніпровська політехніка».
Днями у податковій службі Дніпропетровщини знов зустріч із молоддю.
Спілкувались про оподаткування підприємницької діяльності ФОП, торкнулися питань оподаткування благодійної допомоги. Чітко, доступно, зрозуміло!
Федаш Наталя зазначила, що податківці на попередніх зустрічах багато розповіли студентам, але є ще безліч корисної інформації, яка стане їм у нагоді.
Плануємо і надалі проведення спільних заходів, присвячених висвітленню актуальних питань оподаткування.
Комунікації тривають!
Який податковий (звітний) період обирається при створені звітної податкової декларації (розрахунку, звіту) (крім звіту з єдиного внеску), яка надсилається через Електронний кабінет до контролюючого органу з порушенням строку подання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (із змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
При створенні звітної податкової декларації (крім звіту з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), яка надсилається через Електронний кабінет до контролюючого органу з порушенням строку подання (так само як при надсиланні з дотриманням строку подання), в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обирається податковий (звітний) період, за який подається така декларація, а саме, звітний рік та в залежності від форми податкової декларації – необхідний звітний період: місяць або квартал або півріччя або 9 місяців (три квартали) або рік.
Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ становить 24 години?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.
Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
До якого бюджету сплачувати ПДФО, утриманий із заробітної плати найманих працівників, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного із зміною адміністративного району?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з розд. Х Порядку № 1588 взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження для платників податків, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), або заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ) у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Пунктом 10.2 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно, зокрема, відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 10.2 розд. VІІ Порядку № 1588, зокрема, є: юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV; відокремлені підрозділи юридичної особи.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Водночас, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Враховуючи викладене, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, до бюджету за новим місцезнаходженням.
Роздрібний продаж підакцизних товарів (алкогольні напої) в декількох пунктах продажу: декларування акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо особливостей подання декларації акцизного податку суб’єктами господарювання які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів (алкогольні напої) в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), які обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах, повідомляє наступне.
Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів (вартість товарів), перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що зважаючи на вимоги п.п. 69.6 п. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) проведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ поширюються на операції з добровільного передання активів неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
Але вимоги п.п. 69.6 п. 69 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги у тому числі, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Тому коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 ПКУ, не проводяться щодо сум наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України будь-яким неприбутковим організаціям (включаючи тих, що не утримуються за рахунок коштів з державного бюджету), що перебувають у Реєстрі на дату її надання та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону України 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами та доповненнями), за умови, що зазначена допомога використана для забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.
Порядок визначення вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Питання порядку визначення вартості необоротних активів для податкової амортизації платникам податку на прибуток підприємств, які тимчасово перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток підприємств врегульовано внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), змінами.
Такі платники податку для розрахунку амортизації (п.п. 9 прим.1.3.4 п.п. 9 прим.1.3 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 розділу III Кодексу (у т.ч. під час перебування на сплаті єдиного податку).
Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно зі статтею 138 Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати такого єдиного податку. При цьому, при визначенні мінімально допустимих строків амортизації по введених в експлуатацію основних засобах до переходу платника податку на сплату єдиного податку враховуються також положення пункту 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
До уваги самозайнятих осіб!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожний випадок неповідомлення (п. 118.3 ст. 118 Кодексу).
Який перший звітний період для подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податків – резиденти України, що належать до міжнародної групи компаній (далі – МГК), у випадках, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт МГК).
Першим звітним періодом подання Звіту МГК (пункт 53 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу) є:
- для резидентів України – материнських компаній МГК – фінансовий рік, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року;
- для решти платників податків – фінансовий рік, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports, далі – Багатостороння угода CbC) набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією.
Тобто для резидентів України – материнських компаній МГК першим звітним періодом є 2022 звітний рік, а останнім днем подання – 01 січня 2024 року (враховуючи, що граничний строк припадає на вихідний день).
Форма Звіту МГК та порядок його заповнення затверджено наказом Мінфіну від 14.12.2020 № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній».
З алгоритмом заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи кампаній можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю пальним!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Державна податкова служба України з метою формування єдиної позиції при застосуванні норм Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі – Закон № 481) відкликає з місць лист від 13.10.2021 № 23274/7/99-00-09-03-02-07 та доводить до відома платників податків позицію ДПС, яка погоджена з Міністерством фінансів України, з питання здійснення на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним суб’єктами господарювання (далі – СГ) оптової торгівлі пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати.
Засади державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі № 481, передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право СГ (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:
- оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ (у числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представник роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;
- зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з термінологічними визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:
- місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
- місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
СГ, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним не подають копії документів, які передбачено подавати разом із заявою для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової (або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального лише в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 48 ).
При цьому положення Закону №481 не передбачають прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони вільними укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ – ліцензіат може:
- передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
- здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
