Представники ДПС взяли участь у конференції «Воєнний стан: податкові виклики»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/724565.html повідомила.
Про законодавчі зміни у сфері оподаткування під час воєнного стану та реалізацію податкової політики говорили сьогодні учасники конференції «Воєнний стан: податкові виклики», організованої виданням «Юридична практика».
До участі у заході традиційно долучилися представники ДПС, які розповіли про зміни у проведенні контрольно-перевірочних заходів відповідно до Закону України № 3219.
Мова йшла про відновлення з 1 серпня 2023 року відповідальності за порушення, виявленні при проведенні перевірок, а також основні нововведення, які чекають платників з 1 грудня 2023 року. Податківці акцентували увагу особливостях проведення фактичних перевірок. Зокрема, зазначалося, що відбір платників до перевірок здійснюється ризикоорієнтовною системою.
ДПС і надалі активно використовуватиме всі платформи для проведення заходів, які допомагають роз’яснити платникам норми податкового законодавства, почути проблемні питання бізнесу та спільно знайти оптимальні шляхи вирішення спірних ситуацій.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Завершила роботу Міжнародна конференція «SRS 30. Трансформація та стійкість»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Добігла завершення Міжнародна конференція «SRS 30.Трансформація та стійкість», де учасники обмінювались досвідом податкового адміністрування, а також впровадження формули «Управління якістю = Історії клієнтського досвіду = Задоволений клієнт» у країнах Балтії.
У ході свого виступу під час конференції Тетяна Кірієнко, в. о. Голови Державної податкової служби України, розповіла про трансформацію процесів управління адміністрування податками та надання послуг податковою службою, поділившись досягненнями Служби у кризовому управлінні та цифровій безпеці під час воєнного стану.
«Наше стратегічне завдання, враховуючи реалії, – захист персональної інформації, реєстрів. Ми зосереджені на безпеці, надійності, зручності сервісів та розширенні можливостей, які допоможуть нашим платникам у виконанні податкових зобов’язань, що, відповідно, позитивно вплине на рівень добровільного дотримання податкового законодавства та наповнення бюджету», – підкреслила керівник Служби.
Особливу увагу було приділено євроінтеграційним процесам України. Тетяна Кірієнко подякувала країнам Балтії за солідарність та підтримку у реалізації проектів, що є пріоритетними для Державної податкової служби України та спрямовані на виконання вимог набуття членства Європейського Союзу. В цьому питанні ДПС активно співпрацює з Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо імплементації переліку  актів ЄС, визначених Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Наразі ДПС за підтримки проєкту EU4PFM вивчає технічні аспекти підключення ІТ-систем ЄС, зокрема, таких як Система контролю за рухом акцизних товарів, Система обміну інформацією з ПДВ. У ході конференції обговорювались питання можливості набуття ІТ-спеціалістами ДПС практичного досвіду щодо особливостей роботи таких систем та обміну знаннями щодо їх підключення.
Не зупиняється робота ДПС за напрямом впровадження автоматичного обміну інформацією між країнами для податкових цілей. У грудні цього року заплановано проведення Глобальним форумом ОЕСР віртуальної оцінки зрілості системи управління інформаційною безпекою в ДПС.
У ході візиту відбулась зустріч з Надзвичайним і Повноважним послом України в Латвійській республіці Анатолієм Куцеволом. Під час  зустрічі також  обговорено питання допомоги в організації процесу  обміну практичним досвідом з латвійськими колегами.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/724740.html

Легалізація трудових відносин: зустріч податківців Дніпропетровщини з Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Актуальні питання сфери легалізації трудових відносин, застосування електронних сервісів та оподаткування благодійної діяльності обговорили під час зустрічі керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради та суб’єкти господарської діяльності м. Дніпра.
Захід пройшов у форматі Live forum, учасники обговорили нагальні питання та визначили орієнтири подальшої співпраці.
«Питання легалізації робочих місць та заробітної плати – це питання, яке в межах своїх повноважень контролюють наші інституції. Наша спільна мета – узгодження спільних дій, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості», - зазначила  очільниця податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталя.
Працюємо разом!

На обороноздатність платниками  Дніпропетровщини спрямовано до загального фонду держбюджету майже 1,9 млрд грн військового збору

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 1,9 млрд грн військового збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду на понад 286,4 млн грн, або майже на 18 відсотків.
Очільниця податкової служби області висловила вдячність платникам за роботу і за своєчасну сплату податків і зборів.
«Серед основних факторів зростання відрахувань військового збору – легалізація трудових відносин і заробітних плат. Роботодавці і представники бізнесу сьогодні розуміють важливість цих коштів для наших Збройних Сил і тому відповідально ставляться до їх сплати, адже необхідність належного фінансування обороноздатності України – це запорука нашої Перемоги», – зазначила Наталя Федаш.

Понад 780,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Протягом десяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 780,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли на понад 168,3 млн грн, або на 27,5 відсотків.
Нагадуємо, що  за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» підпункту 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 пункту 140.5 стст.140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Платник ПДФО у 2022 році перерахував неприбутковій організації благодійні внески: що з правом на податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 21 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено: за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166  Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, спиртовий дистилят до спирту етилового в розумінні ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та відповідно до ст. 1 Закону № 481:
- спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
- спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;
- спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;
- біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;
- дистилят виноградний спиртовий – дистилят з об’ємною часткою спирту етилового від 70 до 80 % об., одержаний шляхом дистиляції виноматеріалів виноградних, виготовлених без застосування сірчистого ангідриду або вміст сірчистої кислоти в яких зменшено шляхом її видалення (десульфітації) до встановлених норм, у тому числі непридатних для виробництва вин виноградних, десульфітованих вин виноградних, віджатих дріжджових та гущових осадів, виноградних вичавок на спеціальних апаратах безперервної чи періодичної дії, методом фракціонування чи подвійної згонки з отриманням первинного відгону дистиляту з вмістом спирту від 23 до 32 % об., з подальшим його фракціонуванням для підвищення об’ємної частки етилового спирту від 70 до 80 %, що використовується для виробництва вин виноградних кріплених, іншої виноробної продукції з виноградної сировини або подальшої ректифікації;
- зерновий дистилят – спирт харчовий питний етиловий дистильований, отриманий шляхом дистиляції, міцністю до 70 відс. об’ємних одиниць, що використовується для виробництва алкогольних напоїв та спиртовмісних харчових напоїв і виробляється із зернової сировини/зернових культур.
Тоді як у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спирт етиловий – всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи викладене, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, відносяться всі види ректифікованого та дистильованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Чи необхідно СГ подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не є об’єктом оподаткування таким податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, які об’єкти не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.
При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.
Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати Декларацію.

Коли контролюючий орган залишає скаргу без розгляду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062), із змінами, (далі – Порядок) визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також особами-нерезидентами, визначеними підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зареєстрованими та не зареєстрованими як платники податку на додану вартість, податкових повідомлень під час адміністративного оскарження.
Контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо:
1) скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;
2) контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку;
3) скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4 та 5 розділу III Порядку;
4) скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати;
5) до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково;
6) платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу;
7) платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
- 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) –  за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.