Представники ДПС вивчають досвід міжнародних партнерів щодо трансфертного ціноутворення та адміністративного співробітництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Цього тижня делегація ДПС братиме участь у семінарі з трансфертного ціноутворення та адміністративного співробітництва для представників державних адміністрацій Грузії, Молдови та України, який проводиться у межах реалізації проєкту Академії державного управління Східного партнерства у Республіці Польща.
Під час заходу розглядатимуться питання адміністративного співробітництва у сфері ПДВ, застосування інструментів у цій сфері, підвищення професійних компетенцій учасників, а також застосування керівних принципів ОЕСР у Польщі.
Крім того, учасники поділяться досвідом щодо трансфертного ціноутворення та застосування угоди про попереднє ціноутворення.
У рамках семінару делегації України, Грузії та Молдови обміняються знаннями у сфері оподаткування та новітніми практиками.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/729473.html

До уваги фінансових агентів!

Набрав чинності Порядок заповнення та подання підзвітними фінансовими установами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/728995.html повідомила.
17 листопада 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25 вересня 2023 року № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки» (далі – Порядок, наказ Мінфіну № 516).
З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ), з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до Державної податкової служби України звіт про підзвітні рахунки (далі – Звіт).
Наказом встановлено, що перший Звіт за звітний період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року (перший звітний період), подається ПФУ до 01 липня 2024 року. В подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
Порядок встановлює вимоги до форми та формату Звіту та визначає порядок його заповнення та подання до ДПС для наступної передачі інформації компетентним органам підзвітних юрисдикцій відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.
У Звіті надається інформація про всі підзвітні рахунки за звітний період. Якщо ПФУ у звітному році не має фінансових рахунків або якщо після застосування процедур належної комплексної перевірки у звітному році ПФУ не виявляє жодного фінансового рахунку, який є підзвітним для цілей Багатосторонньої угоди CRS, ПФУ подає «нульовий» звіт, в якому вказує про відсутність підзвітних рахунків у відповідному році.
Звіт формується із застосуванням XML-схеми «CRS XML Schema (v2.0)», яка розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку та використовується в процесі автоматичного обміну інформацією між компетентними органами. XML-схема Звіту буде оприлюднена на вебпорталі ДПС.
Порядок визначає вимоги до заповнення елементів Звіту, опис довідників та правила щодо заповнення та подання виправленого Звіту, що встановлені на основі вимог Посібника для податкових органів щодо XML-схеми Загального стандарту звітності, який доступний на сайті ОЕСР за посиланням.
Державна податкова служба України принагідно звертає увагу підзвітних фінансових установ про обов’язок усіх ПФУ стати на облік у ДПС. При цьому організації, які мали статус ПФУ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року. Якщо ж організація не мала статусу ПФУ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована) починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття  її на облік у ДПС як ПФУ протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ. Детальніше за посиланням.
Нагадуємо, що текст Загального стандарту звітності CRS українською та англійською мовами, спільний інформаційний лист ДПС та Мінфіну з практичних питань тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS, а також інші роз’яснення розміщено на офіційному сайті Мінфіну та вебпорталі ДПС.
Впровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 грудня 2023 року завершується перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі.
У разі здійснення платіжної операції на рахунки, відкриті в Казначействі, код ID НБУ якого відповідає значенню «899998», інформація про призначення платежу платіжної інструкції з 01.12.2023 має зазначатися виключно у структурованій формі в блоці реквізитів «Структурована форма» («Structured») платіжної інструкції.
Додатково акцентуємо увагу на заповненні реквізитів для коректної ідентифікації платників податків та зборів, а саме:
1) під час сплати податків та зборів платником через касу та/або термінали самообслуговування надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 повинен зазначити інформацію саме про платника податків у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor»);
2) під час сплати податків та зборів юридичною особою за свої дочірні підрозділи надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повинен зазначити інформацію саме про дочірню компанію як платника податків.
Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», які розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку https://bank.gov.ua/ua/payments/project-iso20022.
Національним банком України повідомлено, що дата впровадження (01 грудня 2023 року) виключно структурованої форми призначення платіжної інструкції під час сплати податків і зборів є кінцевою та такою, що змінюватись не буде.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/729288.html

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – жовтень 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/729638.html проінформувала.
За січень – жовтень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Переробна промисловість» – 18 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,7 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 14 %;
«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,4 %.
Найбільше зростання сплати за 10 місяців 2023 року відносно 10 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:
«Переробна промисловість» – зростання в 1,4 раза, або +58,5 млрд грн;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 1,3 раза, або +35,5 млрд грн;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 17,9 %, або +27,5 млрд гривень.

Робочий візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини до м. Кривого Рогу

У рамках поїздки, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя відвідала Криворізьку міську раду та поспілкувалась з в. о. міського голови м. Кривий Ріг Вілкулом Юрієм. Обговорювали нагальні питання наповнення місцевих бюджетів під час воєнного стану, виявлення резервів та залучення додаткових джерел фінансування. Акцентовано увагу на співпрацю з підприємствами комунальної форми власності, зокрема у частині погашення податкового боргу.
У межах зустрічі детально розглянуті питання, що зараз на часі для ефективного ведення бізнесу.
Взаємодія податкової служби області, органів місцевої влади та бізнесу – зміцнює позиції сторін.
Разом до Перемоги!

Ефективні комунікації податківців Дніпропетровщини з асоціаціями та з бізнес-спільнотою тривають

Податкова служба Дніпропетровської області завжди відкрита до діалогу із суб’єктами господарювання та громадськістю. Оперативне реагування на звернення платників – запорука ефективної роботи економіки в нинішній час.
Днями за зверненням Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч.
У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника податкової служби області Яіцький Максим та керівництво підрозділів податкової.
Розглядалися кейси щодо виплати благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам, особливостей оподаткування благодійних організацій, легалізації трудових відносин, права на податкову знижку, особливостей порядку заповнення платіжних інструкцій на сплату платежів.
Плідна співпраця сприяє підвищенню рівня податкової свідомості платників, повній та своєчасній сплаті податків і зборів.

Понад 95,1 млн грн рентної плати надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за спеціальне використання води

У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 95,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 27,0 млн грн, або на 39,8 відсотків.
Нагадуємо, що. За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал.
За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

Майже 25,7 млрд грн єдиного внеску спрямували до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини

Протягом десяти місяців поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровської області спрямували майже 25,7 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. За словами керівниці податкової служби області надходження збільшились на понад 3,7 млрд грн, або на 17,2 відс. у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року.
Наталя Федаш подякувала платникам за фінансову підтримку країни та звернула увагу, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 31.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154 (далі – наказ № 302).
Наказом № 302 затверджено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) пов’язані, зокрема, з реалізацією положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон).
Законом внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які стосуються, зокрема, викладення у новій редакції абзацу другого підпункту 141.1.3 та абзацу другого підпункту 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 Кодексу, якими визначено різниці для коригування страховиком фінансового результату до оподаткування щодо:
- збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
- зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).
У зв’язку з цими змінами викладено у новій редакції назви різниць у рядках 4.1.1 та 4.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Крім того, у показники та примітки додатків до Декларації внесені зміни, які стосуються технічних уточнень, зокрема:
- примітку «8» додатка ТЦ до Декларації уточнено в частині відображення показників сумарних значень граф 17 та 19 додатка ТЦ (суми коригування при продажу (придбанні) товарів (робіт, послуг) також у графі 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ до Декларації;
- у додатку КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (далі – додаток КІК):
• виключено рядок із зазначенням звітних (податкових) періодів:  І квартал, півріччя, три квартали, рік, оскільки податок на прибуток контрольованої іноземної компанії визначається за звітний (податковий) рік із поданням додатка КІК;
• внесені зміни у рядок 06 додатка КІК в частині уточнення формули, що використовується для розрахунку цього показника;
• уточнено  примітки «1» та «2» у додатку ДІЯ до рядка 06.3  ДІЯ Декларації (далі – додаток ДІЯ) щодо відповідності показників, відображених у графах 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ сумарним значенням граф 17 та 19 додатка ТЦ до Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – 2023 рік.

До уваги осіб-нерезидентів, зареєстрованих як платники ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – Наказ № 463).
Наказом № 463 внесено зміни до:
Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість;
- форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;
- форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Зазначені зміни стосуються виокремлення у звітності операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Так, у розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість:
1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);
2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);
3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);
4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.
Вказані показники зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V Податкового кодексу України, та у четвертій колонці рядка 05 декларації (рядка 051 або 052).

Які дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
- наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
- перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписувачів у встановленому порядку;
- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
- перевірку обов’язкових реквізитів;
- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Які нерезиденти зобов’язані стати на облік в контролюючих органах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 17.07.2023 № 396 «Про затвердження Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.08.2023 за № 1506/40562).
Так, відповідно до внесених змін до п. 3.4 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам - нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 глави 6 розділу IV Закону України «Про платіжні послуги», або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених пунктом 4.4 розділу IV цього Порядку, які він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг / емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок / електронний гаманець;
2) у порядку, встановленому розділом V цього Порядку, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами Податкового кодексу України.
Нерезидент, який не став на облік у визначені у цьому пункті строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з підпунктом 1 та/або 2 цього пункту.
Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого цього пункту.
Дані про взятих на облік згідно з цим пунктом нерезидентів включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з відповідною ознакою.

Доступ до даних Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ІПК) – правова підстава функціонування єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій  (абзац 4 пункту 52.4 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК), надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).
Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2017 № 523 із змінами.
Реєстр складається із розділів, які дають змогу здійснювати пошук індивідуальних податкових консультацій за реєстраційним номером, датою, стислим змістом питань (ключові слова), номером судової справи (за наявності) та органом, що надав таку консультацію.
ІПК реєструються в Реєстрі, розміщуються на вебпорталі у знеособленому вигляді та не повинні містити:
- найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- податкову адресу платника податків.

Своєчасне оформлення трудових відносин – запорука фінансової стабільності бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Нагадуємо громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі використання суб’єктом господарювання найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин.