Декларування повноти розрахунків, проведених через РРО/ПРРО платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739568.html повідомила.
Повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО), є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак і реальністю задекларованих та сплачених ними податків, зокрема, податку на прибуток, податку з доходу фізичних осіб, акцизного податку тощо.
Так, за даними Системи обліку даних РРО, виторги, проведені через РРО/ПРРО господарських одиниць, розташованих у регіонах, у січні – листопаді 2023 року демонструють стійку позитивну динаміку до збільшення.
Постійне зростання сум розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, обумовлено детінізацією торгівлі, фіскалізацією розрахунків, сумлінністю окремих платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, а також завдяки проведеній масово-роз’яснювальній кампанії та здійсненим контрольно-перевірочним заходам з боку ДПС.
Як наслідок впливу вищезазначених факторів, обсяги розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО/програмних РРО, у січні – листопаді 2023 року зросли з 234,9 млрд грн до 338,6 млрд грн за календарний місяць, або на 44 відс. 
Державна податкова служба України дякує сумлінним платникам за повноту декларування розрахункових операцій!

Протидія незаконному обігу тютюнової продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України повідомляє, що підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються активні заходи податкового контролю в частині протидії незаконному обігу підакцизних товарів, у тому числі тютюнових виробів, на території України.
Незаконна торгівля тютюновими виробами здійснюється, як правило, фізичними особами без належної державної реєстрації та зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, за відсутності відповідної ліцензії на провадження певного виду діяльності та підтверджуючих документів щодо походження товару.
Упродовж 2023 року за наявності безпечних умов для здійснення заходів податкового контролю під час дії воєнного стану працівниками відділів фактичних перевірок територіальних підрозділів податкового аудиту ДПС в областях та м. Києві спільно з територіальними органами Національної поліції України ініційовано вилучення із незаконного обігу тютюнової продукції на суму понад 5,9 млн гривень.
ДПС інформує про окремі факти припинення незаконної торгівлі підакцизними товарами, у тому числі тютюновою продукцією, встановлені працівниками регіональних підрозділів податкового аудиту лише протягом грудня 2023 року:
На Дніпропетровщині припинено незаконну діяльність юридичної особи, яка здійснювала оптову торгівлю тютюновими виробами без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738094.html;
На Запоріжжі виявлено факт здійснення нелегальної господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку:
https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738490.html;
На Харківщині припинено незаконну діяльність особи, яка здійснювала реалізацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів без застосування РРО/ПРРО та без наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю такими товарами:
https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/734899.html;
На Черкащині виявлено факти незаконної діяльності господарських об’єктів, на яких здійснювався продаж фальсифікованих підакцизних товарів (тютюнових виробів):
https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/131333-prac-vniki-golovnogo-upravl-nnya-dps-u-cherkas-k-y-oblast-vstanovili-fakt-torg-vl-fal-sif-kovanimi-tyutyunovimi-virobami.html;
На Хмельниччині в одному із закладів ресторанного бізнесу встановлено факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО та здійснення нелегальної господарської діяльності без наявності відповідних ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами і відповідно без сплати акцизного податку:
https://www.facebook.com/100069240450362/posts/689070930077583/?mibextid=WC7FNe;
На Київщині вкотре припинено безліцензійну діяльність:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738662.html;
На Сумщині припинено незаконну торгівлю тютюновими виробами:
https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738870.html.
За здійснення незаконної господарської діяльності на правопорушників у всіх випадках складаються протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 156 та 164 КУпАП, а вся контрафактна (контрабандна) підакцизна продукція підлягає вилученню.
ДПС застерігає фізичних осіб та інших суб’єктів господарювання про недопустимість здійснення незаконної господарської діяльності, у тому числі  підакцизними товарами.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739648.html

Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/739612.html повідомила.
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Понад 607,3 млн грн – надходження податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб

Протягом одинадцяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 607,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження у порівнянні з січнем – листопадом 2022 року збільшились на понад 45,3 млн грн, або на 8,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
За словами Наталі Федаш, платники податків не лише суб’єкти податкових правовідносин, а й активні учасники та рушійна сила податкової системи держави.
«Держава встановлює податки, форми і методи їх сплати, але саме платники здійснюють нарахування податкових зобов’язань, їх декларування та забезпечують їх сплату до бюджетів. Дякуємо всім, хто сьогодні віддано працює і сумлінно наповнює бюджети!» - зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 35,9 млн гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло майже 35,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з січнем – листопадом 2022 року надходження виросли майже на 17,8 млн грн, або на 98,4 відсотків.
Нагадуємо, що ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Особливості складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації та додатків до неї, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 (із змінами).
Так, у разі набуття права на об’єкт нерухомого майна протягом календарного року або ж декларування таких об’єктів за попередні звітні роки, розмір мінімальної заробітної плати зазначається в Декларації виключно у розмірі, який встановлено на 01 січня звітного (податкового) року, а не на момент складання (подання) Декларації платником податків.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, в якому звітному періоді контрагент (покупець) платника ПДВ (постачальника) має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг, здійснених до переходу постачальника на спрощену систему з особливостями оподаткування та зареєстрованими в ЄРПН після відновлення реєстрації постачальника платником ПДВ, якщо постачальник не зареєстрував в ЄРПН такі податкові накладні протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником ПДВ, повідомляє.
Покупець втрачає право на податковий кредит, сформований на підставі первинних документів за відповідними операціями з придбання товарів/послуг у такого постачальника. Такий податковий кредит має бути зменшений шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні періоди. Право на такий податковий кредит поновлюється у періоді, коли відповідні податкові накладні будуть зареєстровані в ЄРПН постачальником – особою, реєстрація платником ПДВ якого відновлена.

Чи необхідно після повернення на застосування єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків включати до суми граничного доходу дохід, отриманий таким платником в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Дохід, отриманий у період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (абзац другий підпункту 9-1.4.1 підпункту 9-1.4 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Приймання та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
 
Для здійснення електронного документообігу необхідно:
- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати  з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:
zvit@sta.gov.ua  до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
 
Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на вебпорталі ДПС:
Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення:
https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html
Реєстр форм електронних документів:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Чи виникає дохід у ФО – позичкодавця, якщо ЮО – користувач за свій рахунок проводить технічне обслуговування, поточний, капітальний ремонти транспортного засобу, про що зазначено в договорі позички на безоплатній основі, однак в ньому не передбачено, що позичкодавець ці витрати відшкодовує?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою регулюються відносини найму (оренди) майна.
Питання проведення ремонту речі, переданої у найм, встановлено ст. 776 ЦКУ.
Так, відповідно до норм ст. 776 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 778 ЦКУ наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.
Статтею 828 ЦКУ встановлено, що договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Поняття «ремонт» визначено п. 1.3 розд. І Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 № 102 «Про затвердження Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.1998 № 268/2708:
- поточний ремонт – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин;
- капітальний ремонт – ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових;
- технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо, (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Водночас перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, передбачено ст. 165 ПКУ.
Враховуючи викладене, договір позички транспортного засобу є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.
У наведеній у запитанні ситуації, якщо фізична особа – позичкодавець не відшкодовує юридичній особі – користувачу суму витрат за капітальний ремонт транспортного засобу, проведення якого за рахунок користувача передбачено в договорі позички на безоплатній основі, то у такої фізичної особи виникає дохід у вигляді додаткового блага.
При цьому, проведені користувачем поточний ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу до таких наслідків не призводять.

Особливості подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).
Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:
«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;
«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

До уваги благодійників – фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 01 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру.