Коли не нараховується та не сплачується загальне МПЗ?
  Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до підпункту 69.15 пункту 69  підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік, а саме:
- у фізичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи за 2022 рік;
- у юридичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи – з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – пропорційно кількості місяців. 

До уваги платників, які використовують РРО!
 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 2 ст. 14 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) центри сервісного обслуговування зобов’язані у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
Відповідно до п. 29 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами та доповненнями, після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 розд. III Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, визначено, що РРО з модемом повинен забезпечувати, зокрема:
- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку з сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
- блокування проведення розрахункових операцій у разі:
▪ технічної несправності модему, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі);
▪ неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.
У разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок (далі – РК) та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 10 ст. 17 Закону № 265).
Підпунктом 26 п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 із змінами та доповненнями передбачено, що оператори, провайдери зобов’язані усувати пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлювати доступ до послуг згідно з встановленими значеннями показників якості в строки, визначені Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Відповідно до таблиці 3 наказу Адміністрації державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28.12.2012 № 803 «Про затвердження Показників якості послуг із передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів» нормований час усунення пошкоджень телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг зі встановленими значеннями показників якості – не більше, як одна доба.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
Тобто, суб’єкти господарювання мають право вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв’язку дотримання норм чинного законодавства щодо термінів усунення причин, які призводять до неподання інформації про обсяг розрахункових операцій по РРО до Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, якщо термін неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, не перевищує 7 робочих днів та при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему, то відповідальність за неподання такої звітності до суб’єктів господарювання не застосовується.
При цьому до суб’єктів господарювання, які не забезпечують подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги платників, які використовують РРО!
 Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що згідно з п. 2 ст. 14 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) центри сервісного обслуговування зобов’язані у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
Відповідно до п. 29 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами та доповненнями, після виконання робіт з гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування вносить дані про ці роботи до відповідного розділу експлуатаційного документа.
Підпунктом 3.1.2 п. 3.1 розд. III Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, визначено, що РРО з модемом повинен забезпечувати, зокрема:
- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку з сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку;
- блокування проведення розрахункових операцій у разі:
▪ технічної несправності модему, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі);
▪ неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.
У разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок (далі – РК) та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 10 ст. 17 Закону № 265).
Підпунктом 26 п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295 із змінами та доповненнями передбачено, що оператори, провайдери зобов’язані усувати пошкодження телекомунікаційної мережі та відновлювати доступ до послуг згідно з встановленими значеннями показників якості в строки, визначені Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Відповідно до таблиці 3 наказу Адміністрації державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 28.12.2012 № 803 «Про затвердження Показників якості послуг із передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів» нормований час усунення пошкоджень телекомунікаційної мережі та відновлення доступу до послуг зі встановленими значеннями показників якості – не більше, як одна доба.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
Тобто, суб’єкти господарювання мають право вимагати від центрів сервісного обслуговування, енергопостачальних компаній та операторів зв’язку дотримання норм чинного законодавства щодо термінів усунення причин, які призводять до неподання інформації про обсяг розрахункових операцій по РРО до Державної податкової служби України.
Враховуючи викладене, якщо термін неподання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання, не перевищує 7 робочих днів та при цьому наявні відповідні документи, які підтверджують факт пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему, то відповідальність за неподання такої звітності до суб’єктів господарювання не застосовується.
При цьому до суб’єктів господарювання, які не забезпечують подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, за рішенням відповідних контролюючих органів, застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про надання благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тож надання неприбутковими організаціями під час дії воєнного стану благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, не спричиняє виникнення підстав для втрати відповідними організаціями статусу неприбутковості.
Нагадаємо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.