Законом України від 07 липня 2011 року №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі - Закон №3609) внесено зміни до частини четвертої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464), відповідно до яких фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами та  отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, мали обов'язок щодо сплати єдиного внеску до моменту набрання чинності Законом № 3609.

Згідно з абзацом двадцять четвертим статті 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) пенсіонер - це особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Законом №1058 передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за вислугою, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом № 1788.

При цьому згідно із Законом № 1788 призначаються трудові та соціальні пенсії. Трудовими пенсіями є пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років. Згідно із статтею 12 цього Закону право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Приписами статті 26 та статті 27 Закону № 1058 визначено умови призначення та порядок розрахунку пенсії за віком.

З 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2011 року № 3 668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668), яким встановлено єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років.

Виходячи з системного аналізу наведених положень Закону № 3668, .преференція щодо звільнення від сплати єдиного внеску містить вичерпний перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску — підприємці, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу. Словосполучення «пенсіонери за віком» у розумінні Закону № 2464 кореспондує із визначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1788, яка може призначатись по досягненню відповідного віку та стажу роботи, обумовленими статтею 12 цього Закону. Інших положень, зокрема щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Закон № 2464 не містить.

Враховуючи зазначене, звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, можливе лише  у разі      призначення     пенсії  згідно   зі      статтею     26 Закону №1058. Усі інші категорії осіб, що отримують пенсію на пільгових умовах, зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві